Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №2а-3672/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Попова В.В.
суддів апеляційного суду: Бадаховій Т.П., Шаптала Н.К.
при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.
за участю сторін:
представника позивача – державного підприємства «Донецьквантажтранс» Чеверди Г.О., Дзима О.Г.,
представника відповідача – Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Фролової Є.В. ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 13 квітня 2010 року
за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 04.02.2010 р. № 0003981500/0/1680; № 0003991500/0/1681; № 0004001500/0/1682 , -, -
В С Т А Н О В И Л А :
Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 04.02.2010 р. № 0003981500/0/1680; № 0003991500/0/1681; № 0004001500/0/1682
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову , якою в задоволенні позовних вимог ДП «Донецьквантажтранс» відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька посилається на порушення, при прийняті судом постанови, норм матеріального права, а також на те, що судом невірно дана юридична оцінка обставинам справи. Відповідач вказує на правомірність застосування п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України № 2181), згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. Вважає правомірним встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість за грудень 2007 року, липень, серпень 2008 року , винесення податкових повідомлень-рішень від 04.02.10 р. № 0003981500/0/1680; № 0003991500/0/1681; № 0004001500/0/1682 про застосування штрафних санкцій
Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, у запереченнях на неї, вважає постанову суду першої інстанції правомірною, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач посилається на відсутність у податкового органу законних підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплачених сум в погашення попереднього податкового боргу.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено.
02.02.2010 року податковим органом проведена невиїздна документальна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість ДП «Донецьквантажтранс», результати якої викладені у акті невиїздної документальної перевірки № 743 від 02.02.2010 року ( а.с. 12-13 )
На підставі зазначеного акту перевірки 04 лютого 2010 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій :
- № 0003981500/0/1680 на суму 13425,77 грн. / 50 % / ( а.с. 6 )
- № 0003991500/0/1681 на суму 4570,23 грн. / 50 % / ( а.с. 7 )
- № 0004001500/0/1682 на суму 20523,11 грн. / 50 % / ( а.с. 8 )
Як вбачається із зазначених податкових повідомлень-рішень правовою підставою прийняття податковим органом визначена норма підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ .
18 січня 2008 року підприємством до податкового органу була надана декларація податку на додану вартість за грудень 2007 року , в який позивач самостійно визначив суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 170 384.00 грн. ( а.с. 9-10 )
Зазначені обставини підтверджуються й при апеляційному розгляді матеріалами справи.
Донецький апеляційний адміністративний суд, відповідно до ст. 195 КАС України, перевіряє постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про невідповідність дій відповідача вимогам податкового законодавства та відсутність правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Предметом спору є своєчасність часткової сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість за грудень 2007 року по платіжним дорученням № 3422 від 28.01.2008 року на суму 20 000.00 грн., ( а.с. 16 ) та № 3443 від 30.01.2008 р. на суму 25 000.00 грн. ( а.с. 15 ) з призначенням платежу «Уплата НДС в бюджет за декабрь 2007 г. Без ПДВ», та правомірність податкового органу розділу суми, яка призначалась позивачем на погашення податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року , на погашення боргу попереднього періоду – за грудень 2007 року, оскільки у платіжних дорученнях від 30 вересня 2008 року №/№ 5962,235,5961 підприємством визначено призначення платежу «Уплата НДС в бюджет за август 2008 г. по сроку на 30.09.2008 г.. Без ПДВ»
Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми посилається на приписи п.п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181.
Суд першої інстанції правомірно не узяв до уваги такі посилання відповідача.
Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу та не доведеності відповідачем правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були дотримані норми матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у справі № 2а-3672/10/0570 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у справі № 2а-3672/10/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі буде складена 02 червня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення у повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 2 червня 2010 року.
Головуючий: В.В. Попов
Судді:
Т.П. Бадахова
Н.К. Шаптала