Справа №604-ас                                                Головуючий у 1 інстанції Лєгостаєв О. А.

Категорія 36                                                               Доповідач Лук'янова С.В.

УХВАЛА Іменем України

27 червня 2006 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Висоцької В.С.

суддів Лук'янової С.В. Соломахи Л.І.                                                            

при секретарі Баранові В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до міського управління праці і соціального захисту населення виконкому Краматорської міської ради, відділу державного казначейства у місті Краматорську про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення Краматорського міського суду від 21 лютого 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про задоволення вказаного позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Суд неправильно тлумачить законодавство України стосовно бюджетних, конституційних і спеціальних норм права. Імперативну норму ст.. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якій щорічно повинна надаватися одноразова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, суд перетворив у необов'язкову, яка залежить від видатків на загальносуспільні потреби. Але нормативно-правові акти застосовуються лише у тій частині, у якій вони не суперечать положенням Конституції України. У ст. 22 Конституції України вказано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян. Але суд не застосував цю норму права. Краматорський міський суд не міг бути по справі об'єктивним, оскільки його фінансування здійснюється відповідачем по справі - управлінням Державного казначейства у місті Краматорську.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки повністю підтримав доводи апеляційної скарги.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 лютого 2006 року позивачці  відмовлено у задоволенні вказаного позову. Цим рішенням встановлено,

що позивачка є учасницею війни. Закони України „Про Державний бюджет" на 2003 і 2004 роки не передбачали виплату одноразової допомоги учасникам війни; законом України „Про Державний бюджет на 2005 року" така виплата передбачена у сумі 50 грн. і позивачка підтвердила, що вказану суму вона отримала. Згідно ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих витрат. Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року положення ст. .44 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік" визнані неконституційними і втратили силу з дня ухвалення вказаного рішення, тобто з 1 грудня 2004 року. Виплата щорічної разової грошової допомоги ст.. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлена щорічно до 5 травня; особи, які не отримали вказаної суми до 5 травня поточного року, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, у якому здійснюється виплата допомоги. Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року не може застосовуватися до правовідносин, які виникли до його прийняття, тобто до 30 вересня 2004 року. Тому суд прийшов до висновку про відмову позивачці у задоволенні позову (а.с.17)

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.

Згідно ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про те, що у 2003 - 2005 роках права і інтереси позивачки відповідачами не порушувалися.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка є учасником війни; ця обставина підтверджується відповідним посвідченням (а.с.З).

Згідно ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Стаття 17 цього ж Закону передбачає, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Частина 2 статті 95 Конституції України передбачає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в України, згідно ст.. 4 Бюджетного кодексу України, є: Конституція України, цей Кодекс, закон про Державний бюджет, інші закони.

Закони України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" та „Про Державний бюджет України на 2004 рік" не передбачали можливості виплати разової грошової допомоги учасникам війни у відповідності до вимог ст.. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачив виплату учасникам війни разової грошової допомоги у розмірі 50 грн.

Позовна заява позивачки підтверджує, що вона отримала у 2005 році грошову допомогу у розмірі 50 грн.( а.с.2).

Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні вказаного

позову. Аналіз наведених норм права свідчить про відсутність підстав вважати встановленим факт порушення відповідачами прав і інтересів позивачки.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, п.1 ч.І ст. 198, 200,206, 212 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити .

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2.1 лютого 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня проголошення .

Головуючи:

Судці