Справа № 22-1028/2006                                              Головуючий у 1 інстанції: Кривка В.П.

Категорія   38                                                                                           Доповідач: Дроботя В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006   року   липня   місяця   19   дня Колегія суддів   палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Дроботі В.В.,

суддів Ігнатюка Б.Ю., Кожух О.А., при секретарі   Карбованець М.В., з участю апелянта, його представника,

розглянула у відкритому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 23 березня 2006 року ,-

встановила:

ОСОБА_1 пред"явив до Міжгірської центральної районної лікарні позов про скасування наказу.

Позивач зазначав, що у відповідача з 1984 року працює на посаді лікаря-невропатолога стаціонару. Наказом №НОМЕР_1 відповідач змінив його істотні умови праці, призначивши його на 0,75 ставки лікаря-невропатолога неврологічного відділення та 0,25 ставки лікаря-невропатолога амбулаторно-поліклінічного прийому поліклінічного відділення. Дане рішення головний лікар лікарні мотивував змінами в організації праці.

Посилаючись на те, що згоду на зміну істотних умов праці він не давав, позивач просив скасувати наказ №НОМЕР_1 в частині, що стосується його умов праці.

Рішенням суду в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати, задовольнивши його вимоги. Вказує на те, що переведення його на роботу в поліклінічне відділення є примусовим і протирічить Конституції України та трудовому законодавству.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явилися, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.32 Кодексу законів про працю України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в іншій структурний підрозділ у тій же місцевості.

Є доведеним, що позивач з 1984 року працює на посаді лікаря-невропатолога стаціонару Міжгірської центральної районної лікарні.

Наказ відповідача №НОМЕР_1, законність якого оспорює позивач, не змінив суттєві, істотні умови праці позивача.

Так, він залишився працювати лікарем-невропатологом Міжгірської центральної районної лікарні.

При видачі зазначеного вище наказу позивач у підсумку зберіг 1 ставку лікаря, яку мав і раніше (0,75 ставки у неврологічному відділенні + 0,25 ставки на прийомі).

Місце роботи позивача залишилось попереднім - селище міського типу Міжгір"я.

Розмір заробітної плати також не змінився.

Отже, посада, спеціальність, кваліфікація позивача, його заробітна плата змін не зазнали.

При доведеності цих обставин, суд першої інстанції вірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог.

Порушень чинного трудового законодавства при виданні наказу №НОМЕР_1, зокрема ст.З2 КЗпП України, відповідач не допустив, тому колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість вимог ОСОБА_1.

Доводи його скарги до уваги прийняті бути не можуть.

В даному випадку мало місце не переведення позивача на іншу роботу, яка потребує його згоди, а часткове переміщення в інший структурний підрозділ в тій же установі. Як заначено вище, ці дії відповідача не призвели до зміни істотних умов праці позивача.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Міжгірського районного суду від 23 березня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                                                Дроботя В.В.

Судді:                                                                                                                Ігнатюк Б.Ю.,

Кожух О.А.