Справа № 2-4702/2010р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
06 травня 2010р. Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Є.В. Чайченко
при секретарі - М.Ю. Ямщиковій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Циркунівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок як за забудовником,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд з позовом, у якому просить визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-1» розміром 8,94х6,63м з верандою літ. «а», з тамбуром літ. «а1», з ганком літ. «а2» на 1 житлову кімнату житловою площею 18,0кв.м., загальною площею 45,70кв.м. та господарські будівлі і споруди: льох літ. «в», літній душ літ. «Б» розміром 1,60х1,20м, сарай літ. «З» розміром 3х7,20м, літню кухню літ. «Ж» розміром 4,0х4,90м, сарай літ. «Е» розміром 4,90х3,50м, вбиральню літ. «Д» з непроникливим вигребом, теплицю літ. «Г» розміром 5,30х6,90м за адресою: АДРЕСА_2 як за забудовником. При цьому позивачка свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вказаний вище житловий будинок був побудований у 1960 році нею і за записом по господарської книги Циркунівської сільської ради вона значиться головою господарства. Проте дозволу на будівництво житлового будинку позивачка не отримувала, тобто звела будинок самовільно. На теперішній час за технічним висновком житловий будинок та прилежні до нього господарчі будівлі може бути збереженим, будь-чиї права та інтереси не порушує, також не порушую встановлені вимоги ДБН і відповідає останнім. Рішенням Циркунівської сільської ради від 19.12.2008р. позивачці був наданий дозвіл на збереження самочинно зведеного житлового будинку за вказаною вище адресою з прилежними до нього господарчими будівлями, але право власності рекомендовано вирішити у суді, що змушує позивачку звернутися до суду.
У судове засідання з’явилася представник позивачки ОСОБА_2 за довіреністю серії ВМА № 614779, посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 13 січня 2009 року та позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Відповідач – Циркунівська сільська рада у судове засідання не з’явився, згідно листа № 232 від 30.04.2010р. виконком з вимогами позивачки погодився, заперечення суду не надавали і просили розглянути справу за відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, а також перевіривши й оцінивши надані позивачем докази в їхній сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки № 473, виданої КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» у 2006 році, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ні за ким не зареєстрований і право власності на нього не оформлене, про що свідчить довідка (а.с. 16).
Як вбачається з довідки № 195, виданої виконавчим комітетом Циркунівської сільської ради 14.06.2006р. житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований у по господарській книзі Циркунівської сільської ради за особистим рахунком № 323 і головою господарства значиться ОСОБА_1. (а.с. 13).
Земельна ділянка площею 0,31га за адресою АДРЕСА_2 значиться за ОСОБА_1, що підтверджено довідкою виконкому Циркунівської сільської ради від 16.02.2007р. (а.с. 14).
Зазначений вище житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 був самовільно побудований позивачкою ОСОБА_1 власними зусиллями та за особисті кошти. ОСОБА_1 все життя прожила у будинку, оброблювала земельну ділянку, проживає і зареєстрована у будинку на теперішній час.
Відповідно до акту обстеження, виготовленого КП «Архітектурне бюро Харківського району» житловий будинок літ. «А-1» з верандою літ. «а», з тамбуром літ. «а1», з ганком літ. «а2» на 1 житлову кімнату житловою площею 18,0кв.м., загальною площею 45,70кв.м. та господарські будівлі і споруди: льох літ. «в», літній душ літ. «Б» розміром 1,60х1,20м, сарай літ. «З» розміром 3х7,20м, літню кухню літ. «Ж» розміром 4,0х4,90м, сарай літ. «Е» розміром 4,90х3,50м, вбиральню літ. «Д» з непроникливим вигребом, теплицю літ. «Г» розміром 5,30х6,90м за адресою: АДРЕСА_2 зведені з порушенням будівельних та протипожежних вимог ДБН 360-92** і порушують інтереси власників сусідніх садиб, тому можуть бути збереженими лише за умови погодження власників сусідніх земельних ділянок, про що свідчить копія висновку (а.с. 5-9).
Власниками сусідніх земельних ділянок – ОСОБА_3 – власницею земельної ділянки АДРЕСА_1, ОСОБА_4 – власницею домоволодіння по АДРЕСА_3 надані письмові згоди, де вони погоджується із збереженням самовільних будівель на земельній ділянці № 12, на якій власницею домоволодіння є ОСОБА_1, будь-яких претензій з цього приводу не мають, про що свідчать їх заяви, посвідчені Головою Циркунівської сільської ради. (а. с. 17, 18).
Зокрема, рішенням № 451 від 19 грудня 2008 року ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самочинно побудованого одноповерхового житлового будинку «А-1» з верандою літ. «а», з тамбуром літ. «а1», з ганком літ. «а2» на 1 житлову кімнату житловою площею 18,0кв.м., загальною площею 45,70кв.м. та господарські будівлі і споруди: льох літ. «в», літній душ літ. «Б» розміром 1,60х1,20м, сарай літ. «З» розміром 3х7,20м, літню кухню літ. «Ж» розміром 4,0х4,90м, сарай літ. «Е» розміром 4,90х3,50м, вбиральню літ. «Д» з непроникливим вигребом, теплицю літ. «Г» розміром 5,30х6,90м у складі садиби АДРЕСА_2. (а.с. 10).
Відповідно до листа Державного комітету із будівництва, архітектури і житлової політики України від 23.03.1999р. № 12/5-126 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомості, на які відсутні акти введення в експлуатацію» - вимоги про акти введення в експлуатацію розповсюджуються на об’єкти нерухомості, які зведені після 05.08.1992р., на об’єкти, що зведені раніше 05.08.1992р., акт введення в експлуатацію не є обов’язковим.
У відповідності зі ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли від дня вступу їх у чинність.
Житловий будинок з надвірними будівлями зведений у 1960 році, тому прийняття у експлуатацію не потребує.
Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту закінчення будівництва (створення майна).
У відповідності до ст. 60 ЦПК України суду надані належні документальні докази, які підтверджують створення саме ОСОБА_1 житлового будинку та господарчих будівель на земельній ділянці, цільове призначення якої не порушене.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 328 ч. 2 ЦК України 2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з ч.1 ст. 376 ЦК України «Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Частиною 5 ст. 376 ЦК України регламентована вимога власника земельної ділянки, за якою суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом не знайдено порушення позивачем прав та законних інтересів третіх осіб при набутті ним права особистої власності, дане право ніким не оспорюється, не спростовано будь-якими документами.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно зведений житловий будинок та господарчі будівлі за вказаною вище адресою, як за забудовником, оскільки це надасть їй можливість розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати за розгляд цивільної справи сплачені позивачем на користь держави у повному обсязі, тому стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 15, 60, 61, 131, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 328, 331, 376 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок літ. «А-1» розміром 8,94х6,63м з верандою літ. «а», з тамбуром літ. «а1», з ганком літ. «а2» на 1 житлову кімнату житловою площею 18,0кв.м., загальною площею 45,70кв.м. та господарські будівлі і споруди: льох літ. «в», літній душ літ. «Б» розміром 1,60х1,20м, сарай літ. «З» розміром 3х7,20м, літню кухню літ. «Ж» розміром 4,0х4,90м, сарай літ. «Е» розміром 4,90х3,50м, вбиральню літ. «Д» з непроникливим вигребом, теплицю літ. «Г» розміром 5,30х6,90м, у складі садиби, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район АДРЕСА_2, як за забудовником.
Зобов’язати КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати рішення суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду 1ї інстанції може бути подано протягом 10ти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чайченко Є.В.
Рішення набрало законної чинності.
Оригінал рішення зберігається в матеріалах цивільної справи № 2-4702/2010р.
Суддя Харківського Районного
суду Харківської області Чайченко Є.В.