Справа №2-а-163/2010 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

14 червня 2010 року                                                                                                                                                                              м. Луганськ

          Жовтневий районний суд м. Луганська  під головуванням судді Калашника  В.Л.,  розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Луганській області, третя особа - Луганський обласний військовий комісаріат про визнання дій посадових осіб неправомірними, про перерахунок пенсії, -

                                                    В С Т А Н О В И  В :

23.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він є пенсіонером  Збройних Сил України. Позивач зазначив, що починаючи з 01.01.2007 року, пенсію йому  виплачував відповідач ГУ ПФУ у Луганській області.   ОСОБА_2. у своєму позові посилається на те, що до 01.04.2007 року військовослужбовцям Збройних Сил України на підставі постанови КМУ від 22.05.2000 року №829 з наступними змінами та Наказу Міністерства оборони України від 05.03.2001 року  №75 з наступними змінами виплачувалася щомісяця премія у розмірі 33%, яка є складовою частиною грошового забезпечення, з котрого нараховується пенсія.  КМУ з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців своєю постановою „Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” від 28.03.2007 р. №594 надав дозвіл Міністру Оборони України, починаючи з 01.04.2007 року, на преміювання військовослужбовців понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, що передбачені для грошового забезпечення у 2007 році. На підставі цієї постанови Міністр оборони України своїм наказом від 14.04.2007 року №175 з 01.04.2007 року змінив військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячне грошове забезпечення – замість премії у розмірі 33,3% військовослужбовцям з 01.04.2007 року було встановлено розмір премії в залежності від посадового  окладу / тарифного розряду/ та стажу безперервної військової служби. Позивач зазначив, що посадовий оклад військовослужбовців відповідної йому категорії складав 167 грн. Його безперервна вислуга років становить понад 20 років. Військовослужбовці цієї категорії замість премії у розмірі 33,3% стали отримувати премію у розмірі 84 %. При цьому розмір премії не розраховується, а лише береться у залежності від окладу за посадою та від розміру безперервної  вислуги років з таблиці додатку 1 до Наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 року №175. Згідно вимог ч. 3 ст. 63 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або у зв’язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення / надбавок, доплат, підвищень/ та премій у розмірах, встановлених законодавством. Позивач у своєму позові вказує на те, що вказана норма Закону надає йому право на перерахунок пенсії за умови, що наявна зміна розміру грошового забезпечення відповідної йому категорії військовослужбовців. Така зміна мала місце з 01.04.2007 року.  Виходячи з наведеного, позивач просить суд ухвалити постанову, якою визнати неправомірною відмову ГУ ПФУ в Луганській області у перерахуванні йому пенсії за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 84% грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої пенсії за вказаний період.

 Окрім того, позов ОСОБА_1 містить вимоги  про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату йому підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» в частині зміни ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.

   Позивач просив розглянути справу за його відсутності.

 До початку судового засідання від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності. У своїх письмових запереченнях на  позов  представник відповідача ГУ ПФУ у Луганській області позовні вимоги не визнав, оскільки постанова КМУ від 28.03.2007 року №594 „Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році”, на положення якої позивач посилається як на підстави обґрунтованості її вимог, носить тимчасовий характер / протягом квітня – грудня 2007 року/. При цьому внесення змін до інших нормативно – правових актів в частині розміру фонду преміювання для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу зазначеною постановою не передбачено. На думку представника відповідача, підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу на момент звернення немає, оскільки постанова №594 сама по собі жодних розмірів не встановлює, визначає преміювання „понад встановлений законодавством розмір”. Представник відповідача зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дана надбавка виплачувалась особам, які є інвалідами в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Законом України  "Про державний бюджет на 2007 рік" зупинена дія ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік. Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Стаття 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає пільги для учасників війни де в п. 20 зазначено, що учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" і складає 470,0грн. Надбавка дітям війни встановлена позивачу з 01.01.2008 р. в розмірі 47,0грн. та в подальшому відповідно до прожиткового мінімуму виплачується правильно. На підставі викладеного, вважає адміністративний позов  безпідставним та необґрунтованим, просив суд відмовити у задоволенні позову. У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.

               Представник третьої особи ЛОВК  у судове засідання не з’явився. До його початку до суду надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності представника ЛОВК. Зазначена установа заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими.

                Суд,  дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 частково обґрунтованими  з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером / а. с. 7/, проходив військову службу на командира  звена 69 окремого учбово – тренирувального авіаційного полку 14 Повітряної армії, був звільнений у  запас за наказом головнокомандуючого військово – повітряними силами СРСР №0208 від 18.03.1976 року. На час звільнення він був у званні майора, мав вислугу 22 роки. Як вбачається з розрахунків пенсії / а. с. 10/, пенсія  ОСОБА_1 нараховувалася з урахуванням посадового окладу у розмірі 167 грн., окладу за військове звання,  надбавки за вислугу років 40%, грошового забезпечення 100%, за перервну службу 70%, премія 33,3 %.

            Згідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХП від 9 квітня 1992 року в редакції Закону України від 3 квітня 2007 року № 857 зі змінами та доповненнями цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

В пункті 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року N 1261, визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Позивач посилався на те, що має право на перерахунок пенсії з 1 квітня 2007 року з врахуванням введення наказом Міністру оборони України № 175 від 14 квітня 2007 року „Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" додаткового виду грошового забезпечення - нової премії в більшому ніж раніше встановленому розмірі - 33,3 %.

Статтею 105 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-У від 19 грудня 2006 року було встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» № 594 від 28 березня 2007 року було дозволено Міністру оборони здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

На виконання абзацу другого зазначеної постанови Міністром оборони України був виданий наказ № 175 від 14 квітня 2007 року „Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" з додатками, яким з 1 квітня 2007 року встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік.

Міністерство юстиції України в листі № 1-25779-22 від 26 грудня 2007 року зазначило, що згідно з абзацом першим пункту 9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1080, Міністр оборони на основі та на виконання актів законодавства видає накази і директиви, організовує і контролює їх виконання. За висновком Міністерства юстиції України наказ № 175 від 14 квітня 2007 року „Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" був прийнятий Міністром оборони України правомірно, у межах повноважень, має внутрішній організаційно-розпорядчий характер, спрямований на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 594 від 28 березня 2007 року, не містить нових правових норм, є чинним і державній реєстрації не підлягає. Докази визнання вказаного наказу недійсним в матеріалах справи відсутні.

Частиною 3 статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Частиною 2 статті 51 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що: заява про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (пункт 4), днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами (пункт 6),перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону (пункт 23), про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії (пункт 24).

Обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, у даному випадку настали з 01 квітня 2007 року відповідно до наказу Міністра оборони України №175 від 14 квітня 2007 року «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України», і тому починаючи саме з цієї дати позивачу має бути здійснений перерахунок його пенсії. Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» з 01 січня 2008 року втратила чинність на підставі пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

Таким чином, перерахунок пенсії позивачу міг бути здійснений за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

  Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

  Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

  У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами, який позивач не просить поновити, не надає доказів поважності причин його пропуску, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог через пропуск строку позовної давності  (дата подання позову 23.03.2009 року).

   Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування йому  підвищення до пенсії як дитині війни, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними, починаючи з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Тобто, з 22.05.2008 року було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 71  Закону  України  "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів  України  надано  право  у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат,  які відповідно  до законодавства  визначаються  залежно  від  розміру  мінімальної заробітної   плати,   в   абсолютних  сумах  у  межах  асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма  передбачає  встановлення  в  абсолютних  сумах розмірів  лише  тих  виплат,  вихідним критерієм розрахунку яких є розмір  мінімальної  заробітної  плати.  Відповідно  її   дія   не поширюється   на  спірні  відносини,  оскільки  розмір  зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей  війни"  залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

 Отже, нарахування  та  виплата  у  2009  році   дітям   війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги,  що виплачується замість пенсії, повинні  здійснюватися  відповідно  до  норм  Закону  України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік та частково за 2008 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року (дата подання позову 23.03.2009 р.).

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до  суду, суд зауважує, що  в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує і пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що у судовому засіданні встановлено, що відповідач ГУ ПФУ в Луганській області  у період з 22.05.2008 по 23.03.2009 року сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд дійшов висновку, що  дії ГУ ПФУ в Луганській області  в цій частині слід визнати неправомірними та зобов’язати ГУ ПФУ в Луганській області  провести  донарахування та доплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.05.2008 року  до 23.03.2009 відповідно до положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб ”, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішеннями КСУ від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, -

                                                                        П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, які виразилися у виплаті на користь ОСОБА_1  у період з 22.05.2008 року по 23.03.2009 року підвищення до пенсії у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити донарахування та доплату на користь ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 23.03.2009 року з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.

   Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк після її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий райсуд м. Луганська.

      СУДДЯ:                                                                                                                                     В.Л.КАЛАШНИК