Справа №2-64/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого – судді В.П. Гончарука
при секретарі Д.С. Рябому
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_2
Позивач мотивує свої вимоги тим, що 16 травня 2005 року він позичив відповідачу 50 000 дол. США, про що було складено відповідну розписку.
Відповідач зобов»язався повернути позику в порядку, визначеному в розписці, згідно якої 30 000 дол. США підлягали поверненню в строк до 30.06.2005 р., 20 000 дол. США – в строк до 31.12.2005 р.
В порушення умов надання позики відповідач гроші у встановлений строк не повернув, зазначаючи, що розписка не має юридичної сили.
Намагання позивача вирішити питання повернення боргу в досудовому порядку наслідків не мало.
Таким чином, враховуючи уточнення позовних вимог, наданих стороною позивача протягом слухання справи, останній просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 50 000 дол. США, 6384,64 дол. США три відсотки річних від суми боргу за час прострочення грошового зобов»язання, поклавши на нього судові витрати.
Крім того, позивач просить в порядку ст. 217 ЦПК України, враховуючи те, що позика надавалась в іноземній валюті, проводити перерахунок гривневого еквіваленту суми боргу, що підлягає стягненню, за курсом НБУ відносно долару США на день відкриття виконавчого провадження.
Сторона позивача протягом розгляду справи підтримувала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.В останнє судове засідання представник позивача надав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідач протягом слухання справи судом заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що розписка є підробленою. Для встановленні дійсності розписки судом було призначено судово – почеркознавчу експертизу, для повного проведення якої експерту були необхідні додаткові зразки почерку відповідача, про що останній був повідомлений належним чином. Проте, відповідач ухилився від надання зразків почерку, виходячи з чого призначена експертиза проведена не була.
Після повернення справи з експертної установи до суду, відповідач в судові засідання не з»являється, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
В такій поведінці відповідача суд вбачає спробу останнього уникнути виконання умов договору позики та затягування судового процесу, виходячи з чого та з урахуванням визначеності відповідача щодо предмету позову, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2005 року позивач позичив відповідачу 50 000 дол. США, за умови, що 30 000 дол. США підлягали поверненню в строк до 30.06.2005 р., 20 000 дол. США – в строк до 31.12.2005 р. Вказане було затверджено розпискою, складеною відповідачем.
Згідно ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, у встановленому домовленістю порядку, відповідач гроші не повернув.
В судовому засіданні останній поставив під сумнів дійсність розписки, виходячи з чого судом було призначено судово – почеркознавчу експертизу, провести яку виявилось за неможливе, оскільки відповідач ухилився від надання експерту зразків свого почерку.
Враховуючи цю обставину, зважаючи на те, що відповідач не надав жодних доказів того, що він не складав розписку та не позичав вказані кошти, тобто не спростував позовні вимоги, суд приходить до висновку, що розписка дійсна та відображає факт існування грошового зобов»язання між сторонами.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі
Виходячи з вимог ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Зважаючи на предмет позову, суд вважає за доцільне перерахунок гривневого еквіваленту боргу покласти на державного виконавця, що буде проводити його стягнення, при цьому за основу слід брати курс долара США до гривні, визначений НБУ станом на день відкриття виконавчого провадження.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625,1046,1047,1049,1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 58, 88, 208, 209, 212-215,217, 218, 224-226, 227-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000 дол. США основного боргу та 6384,64 дол. США відсотків по ньому, всього стягнувши 56 384(п»ятдесят шість тисяч триста вісімдесят чотири) дол. США 64 центів США, що буде дорівнювати гривневому еквіваленту по курсу долару США до гривні, визначеного Національним банком України на день відкриття виконавчого провадження.
Розрахунок покласти на державного виконавця, що буде проводити стягнення за цим рішенням.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1700 грн. державного мита та 30 грн. збору на інформаційно – технічне забезпечення слухання справи, всього стягнувши судових витрат на суму 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя