Справа № - 22-ц-3571/ 2006 р. Категорія - розірвання договору довічного утримання
Головуючий 1 інст. -
Чередник В Є. Доповідач - Солодков А. А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 року 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Солодкова А.А.,
суддів Хорошевського О.М.,
Кіпенка І.С,
при секретарі Половецькій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа: приватний нотаріус міського нотаріального округу м. Харкова ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що між нею та ОСОБА_1, 4 жовтня 2003 року, був складений договір довічного утримання. Відповідно до цього договору відповідачка зобов'язувалася надавати позивачки послуги довічного утримання, але ОСОБА_1, після укладення цього договору, не виконує покладені на неї обов'язки в повному обсязі.
В суді першої інстанції ОСОБА_2 позовні вимоги уточнила та просила визнати договір довічного утримання недійсним, просила стягнути з відповідачки моральну шкоду у сумі 4000 грн.; витрати на правову допомогу - 505 грн.; витрати, пов'язані з явкою її та її представника до суду у сумі 110 грн.
В судовому засіданні суду першої інстанції відповідачка проти уточненого позову заперечувала, при цьому посилалась на те, що умови договору вона виконувала в повному обсязі, кожен день приносила продукти харчування, варила їжу, ходила в магазин за покупками, у разі необхідності прибирала у будинку, вивозила сміття з подвір'я, підключила будинок до електромережі, оплативши послуги підключення.
Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3, в судове засідання суду першої інстанції не з'явилась, надала письмові пояснення щодо суті спору, в яких зазначила про обставини складання та підписання даного договору.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Вирішено розірвати договір довічного утримання, укладений 4.10.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу м. Харкова ОСОБА_3. Повернути у власність ОСОБА_2 57/100 частин житлового будинкуАДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 505 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2006 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати, посилаючись на недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із вимогами ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до вимог п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року за №4 , суд має з'ясовувати , чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних страждань, за яких обставин вони завдані, ступінь вини заподіювача , яких моральних страждань зазнав потерпілий , в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суд першої інстанції вказані норми закону не врахував, не встановив, чи дійсно позивачці були спричинені моральні страждання, в чому вони виражалися, чи була в цьому вина відповідачки. Не надано доказів спричинення моральних страждань ОСОБА_2 з вини ОСОБА_1 і в суді апеляційної інстанції.
Договором довічного утримання ( а.с. 6) не було передбачено стягнення моральної шкоди з відповідачки у разі його розірвання.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржене рішення суду, в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, підлягає скасуванню , а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ,в цій частині, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 23, 756,1167 ЦК України, ст.ст. 303,304, 307 ч. 1 п.З; 309 ч.1 п. 2, 4; 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.03.2006 року змінити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання ним законної сили.