УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів – Пархоменко О.М.,
Гончарова М.В.
з участю прокурора - Язикова О.В.
адвоката - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2010 року, якою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
ВСТАНОВИЛА:
До Зарічного районного суду м. Суми з поданням, погодженим із заступником прокурора Зарічного району м. Суми, звернувся старший слідчий СВ Зарічного РВ СМУ ГУМВС України в Сумської області про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому слідчий мотивував свої вимоги тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 156 ч. 2 КК України, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, перебуваючи на волі він може ухилятися від слідства та суду, відносно нього оголошувався розшук.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2010 року було відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у зв’язку з його необґрунтованістю, при цьому суд мотивував своє рішення тим, що органи досудового слідства не надали суду доказів того, що ОСОБА_3 може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень та встановленню істини по справі, факт, що обвинувачений знаходився у розшуку є сумнівним, ОСОБА_3 має постійне місце мешкання, працює і підстав вважати, що необхідне обрання саме такого запобіжного заходу немає.
У поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, як незаконну, справу повернути на новий судовий розгляд.
Свої вимоги тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може перешкоджати встановленню істини по справі, а саме, впливати на потерпілу та свідків по справі, ухилятися від явки до органів досудового слідства, про що свідчить те, що він перебував у розшуку, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад 3 роки.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який повністю підтримав апеляцію, адвоката та обвинуваченого ОСОБА_3, які просили залишити постанову суду без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що суд, розглядаючи подання слідчого, не в повній мірі врахував вимоги ст. ст. 148, 150 КПК України. Суд, відмовляючи в задоволенні подання, не врахував тих обставин, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки.
Окрім того, суд дійшов невірного висновку про те, що слідчий не навів достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 має намір ухилятися від слідства та суду, а також перешкоджати встановленню істини по справі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2010 року слідчим була винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 в якості обвинуваченого (а.с.6), але зважаючи на те, що йому направлялися повістки про явку до СВ Зарічного РВ СМУ, з невідомих причин він до слідчих органів не з’являвся, тому була винесена постанова від 02 березня 2010 року про привід ОСОБА_3 (а.с. 8). В результаті проведення оперативних заходів привід обвинуваченого ОСОБА_3 не вдалося забезпечити у зв’язку з відсутністю його за місцем проживання, що підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_4 (а.с. 20), який пояснив, що його син ОСОБА_3 не проживає з ним протягом двох років, де він зараз знаходиться йому невідомо, останній раз бачив ОСОБА_3 у вересні 2009 року.
03 березня 2010 року слідчим була винесена постанова про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с. 10)
Виходячи з викладеного, колегія суддів не може вважати постанову суду законною, а тому вона підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – задовольнити.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми, від 31 березня 2010 року, про відмову в обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же в суд в іншому складі суду.
СУДДІ :
Луговий М.Г. Пархоменко О.М. Гончаров М.В.