ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року  суддя cудової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області   Пархоменко О.М., з участю ОСОБА_1, якого притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні в          м. Суми апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2010 року, якою

ОСОБА_1,  

1954 року народження, мешканець АДРЕСА_1, -

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП  і на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2010 року ОСОБА_1  притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 27 березня 2010 року о 12 годині 40 хвилин, керував автомобілем Шевролет Лачеті д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, не заперечуючи своєї вини в тому, що керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, вказує на суворість накладеного адміністративного стягнення та просить змінити його з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф. Свої вимоги мотивує тим, що вину у вчиненому визнав, до адміністративної відповідальності притягується вперше, є пенсіонером, учасником бойових дій, хворіє,  займається підприємницькою діяльністю, пов’язаною з роздрібною торгівлею, що потребує постійного використання автомобіля, тому позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить можливості займатися цією діяльністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Розглядаючи справу, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем, допустив порушення Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, і ця обставина скаржником в поданій скарзі не оскаржується.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 27 березня 2010 року (а.с. 2), який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, особистими поясненнями ОСОБА_1   у протоколі, в яких він вказав, що „Їхав на автомобілі, вчора випив стакан бальзаму. Їхати в наркодиспансер відмовляюсь” та підтвердив це в судовому засіданні, повністю визнаючи свою вину у вчиненому, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 3, 4), які маються в матеріалах адміністративної справи, котрі підтвердили, що ОСОБА_1   відмовився їхати в наркодиспансер.

Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік накладено у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15 квітня 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати

у кримінальних справах

Апеляційного суду

Сумської області                                                        О.М. Пархоменко