Справа №22ц-2393/2010

Категорія – цивільна                                            Головуючий  у  першій  інстанції – Овчарик В.М.

Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и

 11 червня 2010 року                                                                              місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді Шарапової О.Л.,

                           суддів  -  Заболотного В.М., Євстафіїва О.К.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.

          з участю – позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області  та ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль та виключення його з акту опису й арешту,

В С Т А Н О В И В :

    У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу ДВС Ічнянського РУЮ про визнання права власності на автомобіль „ВАЗ-2103”, 1974 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та виключення його з акту опису й арешту від 05.02.2010 року, вказуючи на те, що зазначений транспортний засіб придбаний ним у ОСОБА_3 31 січня 2008 року без оформлення договору купівлі-продажу, а тому є його приватною власністю, що не було враховано державним виконавцем.

          Оскаржуваним рішенням Ічнянського районного суду від 22.04. 2010 року  в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Суд виходив з того, що законним власником спірного транспортного засобу є ОСОБА_3, договір купівлі-продажу автомобіля відсутній, а видана відповідачем довіреність на ім’я позивача не може вважатись договором купівлі-продажу.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначене рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт наполягає на тому, що спірний автомобіль був придбаний ним у відповідача за 10000 грн., що можуть підтвердити свідки, а договір купівлі-продажу не був укладений лише через відсутність у позивача коштів на сплату податків та зборів. Вказує, що з боку ОСОБА_3 до нього відсутні будь-які претензії матеріального характеру, що також свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу автомобіля.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

          По справі встановлено, що 05 лютого 2010 року державним виконавцем  відділу ДВС Ічнянського РУЮ на підставі виконавчих листів №1-59, виданих Ічнянським районним судом 26.10.2009 року та 17.11.2009 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 матеріальної шкоди був складений акт опису та арешту майна – автомобіля „ВАЗ-2103”, д.н. НОМЕР_1, 1974 року випуску (а.с.8-9).

    Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу автомобіля між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладався, чого не заперечує і сам позивач. Реєстрація права власності на транспортний засіб відповідно до приписів Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України від 07.09.1998 року № 1388, М елюхом В.П. проведена не була.  

За таких обставин висновок суду про те, що законним власником спірного автомобіля на даний час є ОСОБА_3, підтверджується матеріалами справи, зокрема відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6).

Доводи апелянта про те, що він є власником автомобіля, оскільки йому була видана довіреність на право розпорядження автомобілем, а після укладення договору купівлі-продажу він отримав на своє ім’я тимчасовий реєстраційний талон (а.с.6, 10) та почав використовувати автомобіль за призначенням, не можуть бути взяті до уваги та визнані законною підставою для визнання за ним права власності на даний автомобіль, оскільки після видачі ОСОБА_3 довіреності у ОСОБА_2 не виникло право власності на спір6ний транспортний засіб.

Крім того, враховуючи положення п. 16 зазначеного вище Порядку,  тимчасовий реєстрацій талон підтверджує надання власником транспортного засобу лише права користування цим засобом іншій особі та не засвідчує при цьому перехід права власності на майно.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

    У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2010 року – залишити без змін.  

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:                                        Судді: