Справа № 2-2528/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Петушкова С.А.,
при секретарі – Борозна Л. М.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з ? частини квартири АДРЕСА_1. Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, що діяв на момент відкриття спадщини, дружина померлого, його мати - ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину вступивши у володіння та управління квартирою. Доказом цього є той факт, що вона до дня смерті постійно проживала із спадкодавцем, була з ним одружена і зареєстрована в зазначеній квартирі. Крім цього це підтверджується і тим, що їй на праві спільної сумісної власності належала інша одна друга частина квартири на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого Виконкомом Олександрійської міської ради від 19 січня 1994 року згідно розпорядження від 18 січня 1994 року за № 5943 та зареєстрованого в Олександрійському КМБТІ в реєстрі за № 9621/72 від 02 червня 2004 року. Але його мати не отримувала свідоцтва про право власності на зазначене спадкове майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати – ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з ? частини квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння спадковим майном. Проте на підставі п. 224 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ”, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення ( визначення) частки померлих у спільному майні, і за цих причин мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, вказаної квартири.
Згідно зі ст. 370 ЦК України, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлене домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Тому виходячи з цього кожному з них належало по 1/2 частки в праві сумісної власності на квартиру.
Крім нього спадкоємцем за законом є його рідний брат, який не вчиняв жодних дій по прийняттю спадщини після смерті матері, передбачених ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, проживав за іншою адресою, але формально був зареєстрований в квартирі матері і вважає, що він прийняв спадщину після її смерті.
Позивач зі свого боку не може погодитися з цим, тому що відповідно до ст. 1269 ЦК України «спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину», але відповідач на день відкриття спадщини не проживав разом із матір’ю, і взагалі не цікавився її життям.
Сторони в судове засідання не з'явилися, але подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, позивач на своїх вимогах наполягає, відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з ? частини квартири АДРЕСА_1. Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, що діяв на момент відкриття спадщини, дружина померлого, мати позивача - ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину вступивши у володіння та управління квартирою. Доказом цього є той факт, що вона до дня смерті постійно проживала із спадкодавцем, була з ним одружена і зареєстрована в зазначеній квартирі. Крім цього це підтверджується і тим, що їй на праві спільної сумісної власності належала інша одна друга частина квартири на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого Виконкомом Олександрійської міської ради від 19 січня 1994 року згідно розпорядження від 18 січня 1994 року за № 5943 та зареєстрованого в Олександрійському КМБТІ в реєстрі за № 9621/72 від 02 червня 2004 року. Але вона не отримувала свідоцтва про право власності на зазначене спадкове майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача – ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з ? частини квартири АДРЕСА_1.
Згідно із ст. 1268 ЦК України протягом шести місяців з дня відкриття спадщини позивач фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння спадковим майном. Проте на підставі п. 224 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ”, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення ( визначення) частки померлих у спільному майні, і за цих причин мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, вказаної квартири.
Згідно зі ст. 370 ЦК України, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлене домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Тому виходячи з цього кожному з них належало по 1/2 частки в праві сумісної власності на квартиру.
Крім позивача спадкоємцем за законом є рідний брат позивача, який проти позову не заперечує.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України «спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину», але відповідач на день відкриття спадщини не проживав разом із матір’ю, і взагалі не цікавився її життям.
Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 370, 1258, 1261, 1268, 1269,1270 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 130 п. 4, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини, яка відкрилася після смерті її чоловіка - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і яка складається з ? частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, право власності на спадкове майно, що залишилася після смерті його батька - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з ? частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на спадкове майно, що залишилася після смерті його матері – ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яке складається з ? частини квартири АДРЕСА_1
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або в порядку, встановленому п. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: