Справа №2-А-268/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» березня 2010 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Позняка В.С.,

при секретарі – Голованець Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (зал судового засідання №6) м.Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови у проведенні йому перерахунку щомісячного підвищення пенсії учасникам бойових дій та просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної йому пенсії за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, при розрахунку призначеної йому пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законами України, та сплачувати йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, в яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем пропущено строки позовної давності, надбавку до пенсії учасника бойових дій позивачу призначено відповідно до чинного законодавства, підстави для проведення перерахунку відсутні.

  Заслуховуючи пояснення представників сторін, вивчивши і дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах.

          ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та учасником бойових дій.

З 01.01.2000 року, позивачу сплачується військова пенсія з урахуванням надбавки за участь у бойових діях у розмірі 24,93 грн., з 01.10.2003 року – 29,87 грн., з 01.07.2006 року – 89,75 грн .

До 31.12.2006 року позивач перебував на пенсійному обліку в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області, а з 01.01.2007 року, згідно постанови КМУ №1522 від 02.11.2006 року «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян», пенсійний облік, призначення та виплата пенсії позивачу здійснюється Головним управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

          В період з 2000 по 2006 роки умови і порядок підвищення пенсії за участь у бойових діях пенсіонерам ЗС України були встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема ч.4 ст.12 Закону передбачалось підвищення пенсії для учасників бойових дій на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на надбавку до пенсії за участь у бойових діях у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, є визначальною для вирішення даного спору.

В період з 2000 року по 2004 рік, включно, законодавством розмір мінімальної пенсії за віком не встановлювався.

Тому, в період з 01.01.2000 року до 30.09.2003 року, позивачу, надбавка до пенсії за участь у бойових діях, розраховувалась виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 16,62 грн., встановленої постановою КМУ №831 від 26.07.1996 року, а з 01.10.2003 року по 30.06.2006 року –  виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 19,91 грн., встановленої постановою КМУ №1 від 03.01.2002 року.

Ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого мають обраховуватись надбавки, підвищення до пенсій, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Верховною Радою України, відповідно до статті 46 Конституції України, 15 липня 1999 року був прийнятий Закон України  «Про прожитковий мінімум».

Згідно ч. 3 ст. 2 Закону метою введення прожиткового мінімуму є встановлення розмірів мінімальної заробітної платні і мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій і інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України і законів України.

За 2000 – 2004 роки, щорічно, законодавством встановлювався розмір прожиткового мінімуму, зокрема:

- Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік» (№2025-III) в 2000 році для осіб, що втратили працездатність, прожитковий мінімум визначений у розмірі 216,56 гривень в місяць;

- Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» (№2330-III) в 2001 році для осіб, що втратили працездатність, прожитковий мінімум визначений у розмірі 248,77 грн. в місяць;

- Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» (№2780-III) в 2002 році для осіб, що втратили працездатність, прожитковий мінімум визначений у розмірі 268 грн. в місяць;

-  Законом України «Про прожитковий мінімум на 2003 рік» (№247-IU) дія статті 1 Закону України №2780-III було продовжено на 2003 рік;

 - Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» (№1704-IU) в 2004 році для осіб, що втратили працездатність, прожитковий мінімум визначений у розмірі 284,69 грн. в місяць.

           З 1 січня 2004 року вступив в дію Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, відповідно до ч. 1 ст. 28 якого, мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» (№1704-IU) в 2004 році для осіб, що втратили працездатність, прожитковий мінімум встановлений у розмірі 284,69 грн. на місяць.

          Згідно ст.63 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2005 рік” визначено, що розмір мінімальної пенсії за віком відповідає рівню прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, і затверджений у розмірі 332,00 грн. на місяць на 2005 рік.

Згідно ст.65 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" розмір мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу встановлений з 01.01.2006 року в розмірі 350 грн., з 01.04.2006 року в розмірі 359 грн. та з 01.10.2006 року в розмірі 366 грн.

          На підставі викладеного, позивач, як учасник бойових дій, на протязі з 01 січня 2000 року по 30 червня 2006 року мав право на отримання підвищення до пенсії в розмірах:

- з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року - щомісячно у розмірі 324,84 грн. (216,56 грн. х 150 процентів);

- з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2001 року - щомісячно у розмірі 373,15 грн. (248,77 грн. х 150 процентів);

- з 1 січня 2002 року по 31 грудня 2002 року - щомісячно у розмірі 402,00 грн. (268 грн. х 150 процентів);

- з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2003 року - щомісячно у розмірі 402 грн. (268 грн. х 150 процентів);

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року - щомісячно у розмірі 427 грн. 03 коп. (284 грн. 69 коп. х 150 процентів);

- з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року - щомісячно у розмірі 498 грн. (332 грн. х 150 процентів);

- з 01 січня 2006 року по 31 березня 2005 року - щомісячно у розмірі 525,00 грн. (350 грн. х 150 процентів);

- з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2006 року - у розмірі 538,50 грн. (359 грн. х 150 процентів).

          Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України, основних соціальних гарантій, до яких належить пенсійне забезпечення, визначаються Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.

Відповідно до ст.17 зазначеного Закону, розмірі мінімальної пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.

Отже, встановлення Кабінетом Міністрів України розміру мінімальної пенсії за віком суперечить наведеним нормам закону.

Оскільки, Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розмір мінімальної пенсії за віком, тому застосування, встановлених постановами КМУ розмірів мінімальної пенсії за віком, при розрахунку позивачу підвищення до пенсії за участь у бойових діях є порушенням прав позивача на отримання пенсійного забезпечення в обсязі передбаченому законодавством України.

Тому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, в період з 2000 по 2004 роки, був встановлений постановами КМУ №831 від 26.07.1996 року та №1 від 03.01.2002 року і розрахунок позивачу надбавки до пенсії за участь у бойових діях здійснювався відповідно до вказаних постанов.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого розміру мінімальної пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії і права на отримання щомісячного підвищення до пенсії у повному обсязі.

           З 1 липня 2006 року вступили в дію зміни внесені до ч.4 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом України N 2939-IV від 05.10.2005 року (надалі – Закон №2939- IV).

Згідно нової редакції ч.4 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач мав право на надбавку до пенсії за участь у бойових діях в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що за станом на 01 липня 2006 року дорівнювало 89,75 грн.

Згідно редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (яка діяла до 1 липня 2006 року), позивачу, до пенсії, гарантовано було надбавку (підвищення) за участь у бойових діях в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, що дорівнювало 538,50 грн.

Конституція України, ст.22, гарантує, що при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу прав та свобод.

Отже, у відповідності з вимогами ст.22 Конституції України, внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом України N 2939- IV  від 05.10.2005 року не може призвести до звуження обсягу права позивача на отримання надбавки (підвищення) за участь у бойових діях у розмірі, на який він мав право до 1 липня 2006 року, - 150% мінімальної пенсії за віком.

Не зважаючи на внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», починаючи з 1 липня 2006 року, позивач має право на надбавку (підвищення) до пенсії, за участь у бойових діях, в розмірі не менше ніж 150% мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України.

А тому, суд критично відноситься до заперечень відповідачів на позовні вимоги з посиланням на Закон №2939- IV, так як цей Закон значно звужує гарантоване право позивача на пенсійне забезпечення.

          Враховуючи ст.22 Конституції України, суд вважає підлягаючими задоволенню позовні вимоги зобов’язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, та про зобов’язання відповідача, при розрахунку призначеної позивачу пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законами України, та сплачувати щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст.1, 3, ч.2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.22, 23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.

Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8  Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд з огляду на ч.2 ст.8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам даної категорії, де судам було встановлено порушення п.1 ст.6 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах „Проніна проти України”,  „Кечко проти України”.

Крім того, згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду” від 23.02.2006р., рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції.

Згідно ст.17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

          Суд, також не приймає до уваги ствердження представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до адміністративного суду, з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, строк позовної давності на звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів обчислюється з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення відповідачем прав на отримання підвищення до пенсії за участь у бойових діях у передбаченому чинним законодавством розмірі, позивач дізнався з листа відповідача про відмову у проведенні позивачу перерахунку щомісячного підвищення до пенсії учасникам бойових дії від 13.04.2009 року (вих. №740/М-11), наслідком чого стало звернення позивача, у передбачений ст.99 КАС України річний строк, до адміністративного суду.

Тому, суд вважає, що позивачем не пропущено річний строк на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав на отримання пенсійного забезпечення у передбаченому чинним законодавством розмірі.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є передбачені законодавством підстави для визнання незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови у проведенні позивачу перерахунку щомісячного підвищення пенсії учасникам бойових дії.

Також, суд вважає необхідним поновити порушені права позивача шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, починаючи з 01.01.2000 року, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

           Керуючись ст.ст. 122, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного підвищення пенсії учасникам бойових дій.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року та з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, при розрахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законами України, та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Суворовський районний суд міста Одеси.

СУДДЯ: