АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД

ЗАКАРПАТСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

88000 м. Ужгород, вул О.Довженка, №7________________ _______________________________ тел /факс : (0312) 61-53-83

Справа № 22 - 935/2006 року                                                            Головуючий в суді 1-ї інстанції: Бедьо В.І.

Суддя - доповідач : Мацунич М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 липня 2006 року                                                                                                     м.Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Дроботі В.В., Кожух О.А. при секретарі: Байзат С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Каштан" про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників та змін до статуту ,-

встановила:

ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим і незаконним та таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні вимог матеріального права.

Рішенням місцевого Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог, відмовлено повністю.

В судовому засіданні представник ТзОВ "Каштан" в особі директора Кривуцької М.М. заперечила вимоги апеляційної скарги, оскільки вважає, що доводи зазначені в ній суперечать вимогам цивільного законодавства.

Апелянт ОСОБА_1 та його представник в особі ОСОБА_2 повторно не з'явились в судове засідання апеляційної інстанції. Зазначені особи були заздалегідь оповіщені у встановленому порядку про час і місце судового апеляційного розгляду, що стверджено матеріалами справи. Про зазначене свідчить і заява представника від 14.07.2006 року в якій не наведено поважних причин, а також не долучено до неї докази про це. Наведене дає підстави колегії суддів  у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України розглядати справу за їх відсутності.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2004 року відбулись загальні збори засновників ТзОВ "Каштан" на яких переважною більшістю прийнято рішення про виключення із засновників ОСОБА_1, який своїми діями перешкоджав досягненню цілей товариства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.

За правилами статей 10, 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як на підставу своїх доводів апелянт посилається на те, що 01.10.2004 року збори засновників не вправі були виключати його зі складу засновників через перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства та визнання зборів засновників від 04.10.2004 року незаконними.

Відповідно до протоколу № НОМЕР_1 зборів засновників, ОСОБА_1 виключено зі складу засновників Товариства внаслідок перешкоджання своїми діями досягненню цілей тов ариства/а. с. 24-25 /. А як передбачено п.2.2. Статуту Товариства /станом на 07.12.2000 року/, ціллю діяльності Товариства є одержання прибутку від господарської діяльності /а.с. 30/. Як вбачається з матеріалів справи таке рішення прийнято через укладення ОСОБА_3 з ОСОБА_4 договору оренди майна товариства. Зазначені особи та апелянт є близькими родичами, а тому дії ОСОБА_3 і ОСОБА_1 були направлені на перешкоджання отриманню належного прибутку від використання майна товариства. Таким чином колегія суддів констатує, що виключення апелянта зі складу засновників товариства відбулось у відповідності до вимог ч.1 ст.64 ЗУ "Про господарські товариства". Інших обставин через, які б було виключено апелянта зі складу засновників у протоколі зборів не зазначено.

Не можна погодитись і з твердженням апелянта про те, що збори засновників від 04.10.2004 року є незаконними з огляду на таке. Оскільки рішенням загальних зборів засновників від 01.04.2004 року було правомірно виключено ОСОБА_1 зі складу засновників товариства, а тому він перестав бути засновником, який наділений певними правами і обов'язками. А звідси права апелянта по скликанню позачергових зборів засновників товариства не було порушено.

Так-як на зборах були присутні три засновники, яким належало більше 60 відсотків голосів, а тому такі збори засновників у відповідності до ч.1 ст.60 цього Закону були повноважними, оскільки склад засновників зменшився з 01.10.2004 року та таке право передбачено абзацом 2 п. 5.2. Статуту /а.с. 32/. Таким чином, засновники товариства мали достатню кількість голосів для вирішення будь-яких питань стосовно діяльності товариства. Посилання апелянта на ч.5 ст. 89 ЦК України за даних обставин є недоречним, оскільки в даній частині йдеться про третіх осіб, тобто маються на увазі не засновники товариства. А що стосується засновника, якого виключено з товариства то з моменту прийняття рішення зборами засновників про це для нього настають наслідки передбачені статтями 54 і 55 цього Закону.

По скільки апелянт в суді першої інстанції на заявляв вимог про виплату йому вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді, а тому заперечення викладені у цій частині в апеляційній скарзі не можуть бути взяті до розгляду, оскільки суперечать вимогам ч.1 ст.303 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .

Враховуючи вищенаведене та керуючись вимогами статей 308, 314, 315, 317 і 319 ЦПК України, ЗУ "Про господарські товариства" та Статутом Товариства, апеляційний суд :

ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення місцевого Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення  та  може  бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .