АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7___________________________________ тел/факс: (0312) 61-53-83
Справа №22-1045/06 Головуючий у 1 інстанції - Король Ю.А.
Доповідач - Кемінь М.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Кеміня М.П.
суддів - Куштан Б.П., Павліченко С.В.
при секретарі - Махмутовій В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» про визнання неправомірним засідання Правління згаданої громадської організації та Загальні збори від 12 листопада 2005 року, скасування прийнятих рішень за Правлінні та на Загальних зборах,
за участю - представника апелянта Філіп Людвіга Івановича та його представника за дорученням Дворак Євгена Івановича,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся з вищезгаданим позов до Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» посилаючись на те, що відповідачем не було повідомлено їх членів даної громадської організації про дату час та місце проведення як засідання Правління від 27 вересня 2005 року так і Загальних зборів даної громадської організації які відбулися 12 листопада 2005 року, чим на їх твердження порушено положення Статуту Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» та їх особисті права та інтереси.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 травня 2006 позовні вимоги задоволено частково скасовано рішення загальних зборів Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра
Духновича» від 12 листопада в частині виключення зі складу цієї організації ОСОБА_1 і ОСОБА_2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням Ужгородська міська громадська організація «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема про те, що позивачі не були повідомленні про час та місце Загальних зборів, позаяк вони належними доказами ствердили зворотне, що такі були присутні на цих зборах, виступали та висловлювали свою думку по тому чи іншому питанню а коли залишилися в меншості покинули засідання зборів. Крім того вважають, що суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги не врахував ту обставину, що порядок скликання зборів та питання про включення виключення членів громадської організації Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» відноситься до внутрішньої організації взаємовідносин членів даного Общества і статутна відповідальність членів даного об'єднання регулюються корпоративними нормами, встановленими самим об'єднанням громадян, які базуються на прийнятому ним статуті, а тому такі питання підлягають самостійному вирішенню, а отже втручання органів державної влади в тому числі і судової у здійснювану в рамках закону діяльність об'єднань громадян не допускається.
Справа в суді апеляційної інстанції розглядається за відсутності позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, та їх представника, які належним чином повідомленні про час місце розгляду справи, про що свідчать їх заяви та телеграми про повторне перенесення розгляд справи, з причин які нічим не підтвердженні а тому колегією суддів визнані не поважними в відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України.
В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, вказаних в апеляційній скарзі..
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які заявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню (в частині скасування рішення суду першої інстанції) з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виходив із того, що судом першої інстанції встановлено, що такі не були повідомленні про час та місце проведення засідань Правління зазначеної громадської організації та проведення Загальних зборів цієї організації, чим порушено їх законні права та інтереси як членів зазначеної громадської організації. Про те з таким висновком не можна погодитися оскільки такий не відповідає фактичним обставинам справи та до таких висновків суд прийшов через неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють дані відносини.
Суд першої інстанції встановив і сторонами не оспорюється, що спірні відносини
виникли між позивачами, членами громадського об'єднання та відповідачем, громадським об'єднанням Ужгородська міська громадська організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» і такі врегульовані положеннями статуту зазначеної громадської організації, відповідно до яких, порядок скликання та проведення зборів як і порядок вступу та виключення членів даної громадської організації відноситься до їх внутріорганізаційної діяльності.
За встановлених вищезазначених фактичних обставин судом не враховано, що частиною другою статті 8 Закону України "Про об'єднання громадян" визначено, що
втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Об'єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (стаття 13 Закону України "Про об'єднання громадян"). Тобто внутрішня організація, взаємовідносини членів об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об'єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об'єднань громадян не допускається.
Разом з тим у Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) зазначено, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутися за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
З врахуванням вищенаведеного в позові слід відмовити за недопустимості втручання органів державної влади у діяльність об'єднання громадян.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307; п.3-4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, статті 8 Закону України "Про об'єднання громадян" колегія суддів, -
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» - задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» в частині задоволення позовних вимог та скасування рішення загальних зборів Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє Общество імені Александра Духновича» від 12 листопада в частині виключення зі складу цієї організації ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати і в цій частині в задоволенні позовних вимог позивачам відмовити.
В решті рішення суду щодо відмови позивачам ОСОБА_1, та ОСОБА_2 в задоволенні інших позовних вимог - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо Верховного Суду України, як суду касаційної інстанції.