Справа № 505 2006 р. Головуючий у І інстанції: Золотар М.М.
Категорія 5 Доповідач: Дроботя В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня 20 дня Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - Дроботі В.В., суддів- Панько В.Ф., Кожух О.А.,
при секретарі Гусар Н.В.,
з участю апелянта ОСОБА_1, позивачки
ОСОБА_2
розглянула у відкритому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 31 січня 2006 року, -
встановила:
ОСОБА_2 в інтересах підопічного ОСОБА_4 пред'явила до ОСОБА_1, ОСОБА_3, їх малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов про усунення перешкод та звільнення квартири.
Позивачка зазначала, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, право на яку було відновлено рішенням Хустського районного суду від 25 січня 2005 року. У серпні 2004 року в квартиру вселилися відповідачі, яких зазначеним вище рішенням було зобов'язано повернути квартиру ОСОБА_4
Незважаючи на це, відповідачі продовжують проживати в квартирі, чим порушують права її власника.
Посилаючись на вказані обставини позивачка просила зобов'язати відповідачів звільнити квартиру.
Рішенням суду позов задоволено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового з відмовою у позові. Відповідачі вказують на те, що продавець спірної квартири ОСОБА_7 до теперішнього часу гроші, одержані за угодою їм не повернула, у зв'язку з чим вони не мають змоги придбати собі житло.
Заслухавши пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючи обставини.
Квартира АДРЕСА_1 до 2003 року була власністю ОСОБА_4 10 грудня 2003 року він подарував її ОСОБА_7 26 серпня 2004 року ОСОБА_7 продала цю квартиру відповідачці ОСОБА_1
Відповідачка разом з чоловіком та двома неповнолітніми дітьми вселилась і
проживає у спірній квартирі.
Рішенням Хустського районного суду від 25 січня та 10 березня 2005 року ОСОБА_4 визнаний обмежено дієздатним внаслідок хвороби, а договори відчуження спірної квартири - недійсними.
Ухваливши рішення, яким відповідачів зобов'язано звільнити квартиру, суд першої інстанції захистив право власності на неї позивача.
Як ст. 48 Закону України „Про власність", так і ст. ст. 386, 391 ЦК України право власника на витребування належного йому майна та усунення перешкод гарантовані.
Колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині.
В той же час колегія не може погодитись з рішенням в частині строків звільнення відповідачами квартири.
За результатами зазначених вище судових рішень сім'я відповідачів, в складі якої є двоє неповнолітніх дітей різної статі залишились без житла та без грошей, сплачених за спірну квартиру.
Іншого житла ця сім'я не має. За таких обставин колегія суддів виходячи з одного із принципів цивільного судочинства, закладеного у ст. 1 ЦПК України -справедливого вирішення справ, приходить до висновку про зміну рішення.
Колегія вважає, що воно до виконання повинно бути приведено лише після повернення ОСОБА_7 суми, одержаної нею від ОСОБА_1 за продаж спірної квартири. В противному випадку для добросовісного набувача майна, якого є ОСОБА_1, наступлять вкрай негативні та несправедливі наслідки.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Хустського районного суду від 31 січня 2006 року змінити. Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_3 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_6 звільнити квартиру АДРЕСА_1 в строк після одержання ОСОБА_1 повної суми від ОСОБА_7 за дану квартиру за договором купівлі-продажу від 26 серпня 2004 року.
Рішення набуває законної сили після його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Дроботя В.В.
Судді : В.Ф. Панько
О.А. Кожух