Справа № 2-1559/10

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2010 року                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Домарєва О.В., секретаря Луценко А.Г., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просив  стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни з 01.01.09, а також щомісячно стягувати соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з Законом..

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно законодавства його віднесено до категорії дітей війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував унаслідок їх безпідставності, стверджував про правомірність своїх дій з посиланням на призупинення і скасування в установленому законом порядку дії статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» та на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими у 2007-2008 роках та з 1 січня 2009 року підвищення до пенсії дітям війни встановлені у твердих розмірах, на відсутність бюджетних коштів для реалізації програми з доплат дітям війни відповідно до вимог закону. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності до чинного законодавства, законні інтереси позивача при цьому порушені не були

На підставі вивчених документів, які є у справі, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується Пенсійним посвідченням НОМЕР_1.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вимоги  позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з січня 2009 року суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є  розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюються на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги щодо стягнення соціальної допомоги як дитині війни у 2010 році також підлягають задоволенню, оскільки Закон України «Про соціальний захист дітей війни» не скасовано, продовжує діяти, а тому відповідач зобовязан дотримуватися його положень.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни за період з 01.01.09 по день подання позову з урахуванням виплачених сум.  

Відповідно до ст..1, 3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених прав особи, тобто передбачено відновлення лише порушених прав громадян, а не тих, які можуть бути порушені в майбутньому, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині нарахування підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, в подальшому позивачу необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Оцінивши надані сторонами відповідно до правил статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про виплату йому підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є законними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.  Якщо   позов   задоволено   частково,   судові   витрати присуджуються   позивачеві   пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі викладено, ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 88, 118, 119, 208-215 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги» – задовольнити частково.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 по 12.04.2010 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька користь ОСОБА_1 ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови Калінінського районного суду міста Донецька може бути подано до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя                       О.В. Домарєв