Справа № 2-11

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМІНЕМ   УКРАЇНИ

26 травня 2010 року                                                                                м. Донецьк                                                Калінінський районний  суд  міста Донецька у складі:

 головуючого судді                                                                             Домарєва  О.В.

при секретарі                                                                                       Луценко А.Г.

за участю позивачки: ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача: ОСОБА_4, розглянувши у  судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 „Про розподіл спільного майна подружжя”, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року позивачка звернулась до суду із позовом, уточнивши який, просила розділити майно, придбане в період шлюбу з відповідачем, а саме гранітний матеріал з урахуванням акту опису та арешту майна ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька від 20.04.06 та висновку судової експертизи №119 від 22.04.09, а також зобов'язати ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька виконати певні дії.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та  суду пояснила, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 12.02.1977 року  по 10.07.2006 року. В період шлюбу подружжям було придбане майно, а саме гранітний матеріал, який було зафіксовано згідно акту опису та арешту майна ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька від 20.04.06.  П росила розділити спільне майно, визнавши за нею право власності на  Ѕ частку зазначеного матеріалу   вартістю 1327755 грн. 66 коп. та визнати за відповідачем право власності на  Ѕ частку  матеріалу   вартістю 1328445 грн. 55 коп. Також просила зобовьязати  ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька провести передачу їй  визначеного судом майна відповідно до прийнятого рішення.

Позицію позивачки  підтримала  у судовому засіданні її представник ОСОБА_2

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що дійсно  перебував з позивачкою  у зареєстрованому шлюбі, в період  якого  було придбано гранітний матеріал, зазначений в  акті опису та арешту майна ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька від 20.04.06, яке заперечував розділити, оскільки не згоден з його оцінкою, а саме висновком судової експертизи №119 від 22.04.09. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позицію відповідача  підтримала  у судовому засіданні його представник – ОСОБА_4

Представник третьої особи - ВДВС  Калінінського районного управління юстиції м. Донецька у судове засідання не зьявився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд розглянув справу за відсутності представника третьої особи.

Судом встановлено, що з 12 лютого 1977 року до 10.07.2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу сторони придбали майно,  частка якого була розподілена рішенням Калінінського  районного  суду  від 24.12.07 р, залишенним без змін ухвалою апеляційного  суду Донецької області  від 11.04.08 р.

Судом також встановлено наявність іншого  майна, придбаного в період шлюбу,яке підлягає розподілу, а саме гранітних плит згідно з актом опису та арешту майна ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька  від 20.04.06 р.

      Відповідно до ст. 60 СК України  - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно вимог ч.1 ст.69 СК України – дружина і чоловік  мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

А згідно вимог ч.1 ст.70 СК України - у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

         Згідно з висновком експерта товарознавчої експертизи «Донецького бюро судових експертиз» №119 від 22.04.09 - дійсна вартість майна згідно з Актом опису та арешту майна від 20.04.06 (з включенням оцінки майна з доповненням до Акту серії АА№173473 від 20.04.06 пунктів з №47 по №649) складає 2727362,51 грн.

Зазначені висновки експертизи повністю підтвердив у судовому засіданні  експерт ОСОБА_5

Аналіз наведених обставин та    вимог закону дозволяє  суду  зробити  висновок про  те, що позовні вимоги в частині  розподілу майна,  є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з визнанням за позивачкою права власності в порядку розподілу майна, придбаного в період шлюбу з відповідачем на  Ѕ частку гранітного матеріалу згідно акту опису та арешту майна ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька від 20.04.06  вартістю 1327755 грн. 66 коп ., та визнанням за відповідачем права власності  на Ѕ частку зазначеного  матеріалу вартістю 1328445 грн. 55 коп.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м.Донецька передати майно позивачу за рішенням суду, суд вважає необхідним в цій частині в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статей 1-4 Закону України «Про виконавче провадження»  вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, як заход примусового виконання рішеня суду є завершальною стадією судового провадження, яке покладається на Державну виконавчу службу. Примусове виконання  рішень  державною  виконавчою службою здійснюється на підставі  виконавчих  документів, які складаються за результатами розгляду справи та набуття рішенням законної сили.

Оскільки судове рішення по справі не знаходиться на виконанні державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м.Донецька, передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог в цій частині у судовому засіданні не встановлено.

А в цілому, позовні вимоги позивачки задовольняються судом частково.

Обговорюючи позицію відповідача та його  представника, які не визнали позовних вимог, суд не може прийняти до уваги їх посилання на обгрунтування зазначеної позиції на ту обставину, що проведена по справі судова товарознавча експертиза була виконана особою, яка не має відповідної ліцензії на виконання данного виду експертиз,   внаслідок чого була невірно визначена вартість спірного майна, оскільки перед допитом експерта ОСОБА_5 до справи були долучені копії передбачених законом  сертифікатів, що до  правоздатності проведення зазначеного виду ексертиз, як  експертною установою – Донецьким обласним бюро експертиз так і особисто експертом ОСОБА_6

При цьому судом також не приймаються до уваги сумніви сторони відповідача що до невірного визначення вартості спірного майна, оскільки  зазначене майно росподіляється  практично в рівних частках між сторонами і визначення іншої його ціни іншою експертною установою не може вплинути на розмір часток при його розподілі.

Також судом враховується, що стороною відповідача у судовому засіданні не оспорювалась та обставина, що спірне майно було придбане у період шлюбних відносин.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.  Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві   пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві - пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати з проведення експертизи у сумі 1379,84 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки. Судовий  збір  у розмірі –  1700 грн. підлягає стягненню з позивачки та відповідача на користь держави.

 Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 120 грн.  підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 60, 69,70,71  Сімейного Кодексу України,  ст. ст. 88, 203, 209, 215, 217, 223 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 “Про розподіл спільного майна подружжя” задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  в порядку розподілу майна, придбаного в період шлюбу з ОСОБА_3, право власності Ѕ частку гранітного матеріалу відповідно до акту опису та арешту майна ВДВС Калінінського районного управління юстиції м.Донецька від 20.04.06 вартістю 1327755 грн. 66 коп.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку розподілу майна, придбаного в період шлюбу з ОСОБА_1, право власності на Ѕ частку гранітного матеріалу відповідно до акту опису та арешту майна ВДВС Калінінського районного управління юстиції м.Донецька від 20.04.06 вартістю 1328445 грн. 55 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1379 грн. 84 коп.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи -120 грн..

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн.

             Заяву про апеляційне оскарження рішення Калінінського районного суду міста Донецька може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя                                                     О.В. Домарєв