№2-574/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Уржумової Н.В.,

при секретарях – Щировій Ю.О., Чертолясові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» як правонаступника Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

    Закрите акціонерне товариства «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення за цим договором суми заборгованості та змінивши первісно заявлені позовні вимоги, просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 10628, 35  доларів США, що еквівалентно 88 84867, 37 грн.  та судові витрати, понесені позивачем при розгляді справи у суді. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 липня 2007 року між ОСОБА_1   та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №ML-G00/130/2007, до умов якого ОСОБА_1 отримав у ЗАТ «ОТП Банк» кредит в розмірі 136527,76 доларів США. ОСОБА_1 у свою чергу зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі. У  порушення зазначених вище кредитного договору ОСОБА_1 не були погашені належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки. 20.03.2008 року ЗАТ «ОТП Банк» звернулося до Залізничного районного суду  м. Сімферополя про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором та договором поруки. 25.09.2008р. Залізничним районним судом м. Сімферополя було винесено рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 153237,15 доларів США. Відповідач, після набрання рішенням законної сили, звернувся до Банку з проханням не відкривати виконавче провадження та письмово зобов'язався щомісячно здійснювати погашення у розмірі не менш ніж 30000,00 грн. та почав гасити заборгованість у добровільному порядку. Однак, ОСОБА_1 порушив свої  зобов’язання та писати до банку листи з вимогами перегляду графіку погашення кредиту, зменшення відсоткової ставки. Після отримання судового рішення банк не розірвав кредитний договір, тому проценти на несвоєчасно погашену заборгованість нараховуються, згідно з умовами кредитного договору (а.с. а.с.3-5; 48-49). 03.03.2010 року позивач збільшив позовні вимоги та просив суд у зв’язку з зазначеними порушеннями: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 11033,67 доларів США, що еквівалентно 88159,02 грн. та судові витрати, понесені позивачем при розгляді цивільної справи за його позовом у суді ( а.с. 68).

    27 листопада 2009 року за клопотанням представника позивача ЗАТ «ОТП Банк» було замінено на правонаступника Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

    Ухвалою суду позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 у частині розірвання кредитного договору №ML-G00/130/2007 від 23.07.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» були залишені без розгляду.

    У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяви, просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 11033,67 доларів США, що еквівалентно 88159,02 грн. та судові витрати, понесені позивачем при розгляді цивільної справи за його позовом у суді, додатково пояснивши, що зазначена заборгованість склалася за період з 19.08.2008 року по 02.03.2010 року.  

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3, діюча на підставі нотаріально посвідченої довіреності (копія на а.с. 79), заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову з підстав,  викладених у письмових запереченнях (а.с. 63-64).  Додатково пояснила, що з моменту звернення Банку до суду, тобто з 20.03.2008 року, позивач по справі повинен був припинити нарахування процентів за користування кредитом у зв’язку із віднесенням цього кредиту до статусу сумнівного. Банк застосував ці норми законодавства пізніше.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання особисто не з’явився, повідомлений належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства, видав нотаріально посвідчену довіреність на ім’я ОСОБА_3  

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, вивчивши матеріали розглядуваної цивільної справи та матеріали цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК за №2-2390/2009 за позовом  Закритого акціонерного товариства «ОТП  Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог  Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» як правонаступника Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом при розгляді позову по суті, 23 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML-G00/130/2007, згідно з яким ОСОБА_1 отримав у ЗАТ «ОТП Банк» кредит в розмірі 136527,76 доларів США. Факт отримання ОСОБА_1 кредиту підтверджується кредитною заявкою позичальника та меморіальним ордером № 33 від 23 липня 2007 року.

Належно завірені копії вище перелічених документів були додані позивачем до позовної заяви та досліджені у судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути позикодавцю вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, зокрема в п. 1.6 кредитного договору, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі, зокрема в п.п. 1.4, 1.5 кредитного договору.

        Згідно з п. 1.5.1. кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюються позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати відсотків, додаток № 1 до кредитного договору. В порушення зазначених вище умов кредитного договору, ОСОБА_1 погашені неналежні до сплати суми кредиту та не сплачено відсотки. Враховуючі допущені порушення, ЗАТ «ОТП Банк» на підставі п. 1.9. кредитного договору пред’явив ОСОБА_1 вимогу про виконання боргових зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі – повне повернення кредиту, сплату нарахованих за користуванням кредитом відсотків та сплату пені, нарахованої за прострочення виконання зобов’язань, вимога № 22-3-2/9946 від 08 листопаду 2007 року та № 22-3-2/9947 від 08 листопаду 2007 року.

        23 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-G00/148/2007. Згідно до п. 1 договору поруки та ч.1,2 ст. 554 ЦК України поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником, а саме ОСОБА_1 його боргових зобов’язань, в повному обсязі таких зобов’язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що ЗАТ «ОТП Банк» може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до позичальника ОСОБА_1 так і до поручителя ОСОБА_2, чи до обох одночасно.

    Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 серпня 2008 року, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні, позов ЗАТ «ОТП Банк» задоволений у повному обсязі та стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Філії ЗАТ «ОТП Банк» в м. Сімферополі заборгованість по поверненню кредиту – 127614,68 доларів США; по сплаті відсотків – 17467,53 доларів США; пеню – 32438,62 гривні та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30,00 гривень.

    Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 жовтня 2009 року заява Регіонального відділення ЗАТ «ОТП Банк» в м. Сімферополь про ухвалення додаткового рішення була задоволена частково. Резолютивна частина рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 серпня 2008 року викладена в наступній редакції: «Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, що мешкає АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 11 лютого 1997 року Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Єнакієво Донецької області, що мешкає АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_4, виданий 25 листопада 2004 року Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Крим, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Регіонального відділення ЗАТ «ОТП Банк» в м. Сімферополі (ЗАТ «ОТП Банк») заборгованість з повернення кредиту – 661340 (шістсот шістдесят одна тисяча триста сорок) грн. 47 коп., що еквівалентно 136527,76 дол. США по курсу НБУ станом на 18 липня 2008 року; зі сплати відсотків – 49824 (сорок дев’ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 90 коп., що еквівалентно 10285,90 дол. США по курсу НБУ станом на 18 липня 2008 року; пеню – 31115 (тридцять одна тисяча сто п’ятнадцять) грн. 39 коп., що еквівалентно 6423,49 дол. США по курсу НБУ станом на 18 липня 2008 року, а також судовий збір – 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрати з ІТЗ – 30 (тридцять) грн.».

       Але ж, і  після ухвалення судового рішення, відповідач ОСОБА_1 продовжував порушувати умови кредитного договору, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за зазначеним кредитним договором, яка склалася за період з 19.08.2008 року по 02.03.2010 року.  

       На думку суду,  позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором після ухвалення судового рішенн6я, є цілком обґрунтованим, оскільки зобов’язання  припиняється  тільки належним його виконанням.      

Згідно з п.1.9.1. Кредитного договору Банк має право вимагати достроково виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором та/або умов договору застави, або умов договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Пунктом 1.4.1. кредитного договору №ML-G00/130/2007 від 23.07.2007 року передбачений порядок розрахування Банком процентів за користування кредитом. Так, у разі використання фіксованої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів. У разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIRD + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIRD сторони приймають ставку FIRD (діючу на момент укладення цього договору). Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дати укладання цього договору, якщо інше не передбачено цим договором. Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за закінченням вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIRD (фактично діюча на дату корегування) + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів, але не пізніше дати платежу, на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення  та сплачуються позичальником відповідно до умов цього договору.

Зменшення процентної ставки можливе тільки з взаємної згоди сторін при укладенні відповідного додаткового договору цього Договору.

Однак, ані з матеріалів справи, ані з пояснень представників позивача та відповідача у судовому засіданні, не убачається, що такий додатковий договір взагалі укладався між сторонами.

На підтвердження розміру виниклої у відповідача заборгованості, суд приймає до уваги як письмовий доказ по справі, розрахунок вказаної суми, доданий позивачем до позовної заяви та до уточненої позовної заяви (а.с.6; 70).

    Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-G00/130/2007 від 23.07.2007 року  станом на 02.03.2010 року складає 11033,67 доларів США, що згідно з курсом НБУ на час ухвалення судового рішення складає 87456,17 грн.

      Разом з тим, у доповненій позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь  заборгованість у розмірі 11033,67 доларів США, що еквівалентно 88159,02 грн., але ж суд вважає зазначені вимоги частково порочними, оскільки відповідно до частин 1, 2 статті 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий  еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.  

      Тому, відповідно до положень матеріального закону, у будь-якому випадку гривня як національна валюта України не може виступати і вважатися грошовим еквівалентом жодної іноземної валюти, а, навпаки, іноземна валюта при виконанні зобов?язання, в тому числі і примусовому за рішенням суду, є грошовим еквівалентом національної валюти – гривні.  

 З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволенні позовних вимог у цієї частині та ухвалення судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 87456  гривень 17 копійок, еквівалент якої складає  11033 доларів 67 центів США, а не 11033 доларів 67 центів США, що еквівалентно 87456 гривням  17 копійкам, як вимагає позивач.

     Суд вважає, що звернення до суду лише до боржника за кредитним договором – ОСОБА_1, а не до нього та його поручителя ОСОБА_2 є правом кредитор.  При цьому положення статті 555 ЦК передбачають лише матеріально-правові обов’язки поручителя і матеріально-правові обов’язки наслідки невиконання цих обов?язків, і не входять до  його процесуальних обов’язків як сторони цивільного процесу.  

     До того ж, навіть і  сама по особі наявність рішення суду про стягнення суми боргу лише з  боржника  ніяким чином не свідчить про звільнення від солідарної відповідальності чи неможливість стягнення надалі за окремим судовим рішенням суми боргу, відповідно, з боржника (або з поручителя.

 Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені витрати – судовий збір у розмірі 874,56грн. (а.с.1) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 248,00грн. (а.с.2).

 На підставі кредитного договору №ML-G00/130/2007 від 23.07.2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, статей 6, 525, 534, 549-551, 625, 1048, 1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –      

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міс. Сімферополь на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 87456 гривень 17 копійок (еквівалент якої складає 11033  доларів  67 центів США), а також судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову у розмірі 874 гривні 56 копійок,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 248 гривень 00 копійок,  а всього стягнути 88578 (вісімдесят вісім тисяч п’ятсот сімдесят вісім) гривень 73 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк»  - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.

       Суддя