Справа № 2-198/2010 р.                                                                                                                                                                                  

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  09 березня 2010 року  Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді                         Сивоконь Т.І.

при секретарі                               Комерзан Л.І.

за участі адвоката                          ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м .  Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок ,                     В С Т А Н О В И В:        

  Позивачка звернулася до суду з позовом до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 посилаючись на наступні обставини.

  30.10.1998 року рішенням дирекції ТОВ “Акмангит” позивачці  було надано згоду на укладення договору купівлі- продажу будинку за вказаною вище адресою, та який належить товариству на підставі свідоцтва про право власності, виданого Татарбунарським  МБТІ.  У  зв’язку з цим на початку березня  1999 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Акмангит»  був укладений усний договір купівлі-продажу житлового будинку - будівля “Аптеки” та сплачено відповідачу суму грошей, вартість будинку і їй був виданий  талон до касового ордеру. Однак, на той момент договір нотаріально не був посвідчений, у зв'язку з відсутністю у товариства свідоцтва про право власності на вказаний будинок. Поки виготовлявся технічний паспорт та свідоцтво про право власності на будинок, позивачка переїхала у куплений будинок та проживає у ньому по сьогоднішній день.

   Незважаючи на те, що всі істотні умови по правочинну купівлі - продажу  будинку  були узгоджені і виконані сторонами, але  в  2002 році товариство фактично розпалося та розпочався процес визнання його банкрутом. ТОВ “Акмангит”  почало ухилятися від нотаріального оформлення вказаного договору, оскільки будинок вже був знятий з балансу товариства, а на баланс органів місцевого самоврядування прийнята не була, тому не один з відповідачів не вчиняє жодних дій щодо його нотаріального посвідчення угоди.

   Оскільки позивачка зі свого боку виконала умови договору купівлі–продажу, вона просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на вищезазначене нерухоме майно.

   Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.  

   Представник Білоліської  сільської ради Татарбунарського району Одеської області у судове засідання не з’явився, згідно надісланої до суду заяви голова сільської ради позовні вимоги визнала, просила справу розглянути без участі представника сільської ради.

   Арбітражний керуючий — Бєлов О.Д. у судове засідання не з’явився, згідно надісланої до суду факсограми позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

    Вислухавши пояснення та доводи представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає,  що позов підлягає задоволенню.

     З копії свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 від 12.04.2002 р. (а.с.4) вбачається, що власником  зазначене ТОВ “Акмангит”.

    З копій довідок, від 09.10.2001 року та №92 від 29 квітня 2002 року, виданих ТОВ “Акмангит” (а.с.5,6)вбачається, що рішенням дирекції ТОВ “Акмангит” був проданий ОСОБА_2 будинок по  АДРЕСА_1  що перебував на балансі товариства та  протокол №17 від 30.10.1998 року про продаж будинку (“Аптека”) не відмінявся.

    З копії довідки від 02 березня 1999 року (а.с.7), виданої КСП ім.Кутузова вбачається, що балансова вартість  колгоспного будинку (“Аптека”) на 01.01.1999 р.  дійсно складала 2500 грн.  

    Довідкою №496 від 07.12.2009 року(а.с.12), виданою виконкомом Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області  підтверджується, що ОСОБА_2 зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 із 02 березня 1999 року по сьогоднішній день.

    Згідно довідки МБТІ від 25.12.2009 року (а.с.15) вбачається, що вартість житлового будинку з будівлями та спорудами    по АДРЕСА_1, який належить ТОВ “Акмангит” на підставі свідоцтва про право власності від 01.03.2002 року складає 59226 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ “Акмангит” передав позивачці вищезазначений житловий будинок з будівлями та спорудами у володіння та користування, але у зв'язку з тим, що товариство було визнано банкрутом, нотаріально вказаний договір посвідченим не був, на баланс сільської ради будинок не передавався, а Арбітражний керуючий не бажає займатись, що й спонукало позивачку звернутись до суду із вказаним позовом, оскільки кошти за купівлю будинку вона сплатила ТОВ “Акмангит” в сумі, обумовленій сторонами.

У відповідності зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

Згідно ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

За таких обставин, судом з достовірністю встановлено факт купівлі позивачкою житлового будинку із будівлями та спорудами у ТОВ “Акмангит”, але належно не оформленого в установленому законом порядку. Враховуючи, що при укладенні угоди сторони домовились відносно всіх основних умов договору, що підтверджується довідками доданими до справи  і відбулося повне виконання договору, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, оскільки за угодою між сторонами вказаний правочин мав бути засвідчений в установленому законом порядку, суд вважає можливим визнати зазначений договір купівлі-продажу дійсним та визнати за позивачем право власності на житловий будинок із будівлями та спорудами, розташовані по вул.Жовтневої революції,4 с.Білолісся Татарбунарського району Одеської області.    

      Керуючись ст.ст.220, 655 ЦК України, ст.ст.58-60, 213,215 ЦПК України суд,    

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_2 до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок  - задовольнити.

    Договір купівлі-продажу житлового будинку із будівлями та спорудами, розташованих по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ “Акмангит”  - визнати дійсним.

    Визнати за ОСОБА_2  право власності на житловий будинок із будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1.

    Рішення Татарбунарського районного суду може бути  оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

         Суддя                       Сивоконь