Справа № 2-2376/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  м  е  н  е  м   У  к  р  а  ї  н  и

03 червня 2010 року                                                                                                                   м. Одеса

                       Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

                       головуючого – судді -                        Виноградової Н.В.,

                       при секретарі  судового засідання – Славинській К.М.,

                       за участю позивача –                          ОСОБА_1,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

         21.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. Сторони перебувають у шлюбі з 02 грудня 1995року, шлюб зареєстрований відділом РАГС виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів м.Одеси, актовий запис №411.

         Від спільного шлюбу мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

         Позивач просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що за термін спільного життя між ними постійно виникали сварки та суперечки по різним причинам, неповага, недовіра, відсутність взаєморозуміння, несхожість характерів, втрата почуття кохання, що і привело до розпаду сім”ї.

          Чотири роки шлюбні відносини між подружжям припинені, спільне господарство не ведеться. Шлюб став носити формальний характер. Позивач стверджує, що примирення між подружжям неможливе, тому просить шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвати.          

          У судове засідання позивач з’явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

          15 квітня 2010року відповідач в попередньому судовому засіданні просив надати строк для примирення з позивачем.

          03 червня 2010року в судове засідання відповідачка не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином (а.с.14). Позивач пояснив, що примирення між подружжям не сталося.

          Подальше сімейне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має суттєве значення.

          За домовленістю сторін дитина залишається проживати з відповідачкою.

          Обставин перешкоджаючих праву на подання позову про розірвання шлюбу, встановлених ст. 110 СК України, судом не виявлено.            

           Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню оскільки, згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути поданим одним із подружжя.

           На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд може розірвати шлюб, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має суттєве значення.

          При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита покласти на ОСОБА_1.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України, ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02 грудня 1995року відділом РАГС виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів м.Одеси, актовий запис №411– розірвати.

         Стягнути з ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави у розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 від витрат звільнити.          

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

         Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

          Суддя: