Справа № 2а-246-2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 року Дебальцевський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Попович Т.М.
при секретарі Чернишевої Н.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управляння Пенсійного фонду України у м. Дебальцеве, про визнання неправомірною відмови у проведені перерахунку пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про визнання протиправною дії по відмові у перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за період з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року, та про зобов’язання провести перерахунок державної пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інваліду 2-ї групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року , посилаючись на те, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС 1-й категорії, інвалідом 2-ї групи. Згідно вимог ст.. ст. 67, 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач повинен виплачувати їй державну пенсію у розмірі не менш як 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі не менш як 75% мінімальної пенсії за віком, однак фактично за період з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року позивач отримувала пенсію в значно меншому розмірі. Розглянувши заяву позивача про перерахунок пенсії, відповідач йому відмовив. Тому просить визнати відмову відповідача в перерахунку пенсії протиправною і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому державної пенсії, як учаснику ЛПА на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2-ї групи з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом.
Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вважає, що розрахунок додаткових пенсій, та пенсій, передбачених ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провадиться виходячи з розміру 19,91 грн (з 01.09.04 - 22,30 грн) відповідно до постанови КМУ № 1 від 03.01.02 року. Наполягав на відмові в задоволенні позову у зв»язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
В судовому засідання позивач підтримала свої вимоги, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив застосувати позовну давність.
Суд в судовому засіданні заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_1 належить до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с. 14), виданого 20.10.1993 року. 26.11.1992 року вона визнана інвалідом 2-ї групи безстроково, що підтверджується довідками МСЄК № 002433 (а.с. 8).
З 30.11.1992 року отримує пенсію за інвалідністю 2 групи відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно постанови Дебальцевського міського суду по справі № 2а-94-2007 від 07.09.2007 року отримує державну пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком (а.с. 6 ).
30.12.2009 року позивач звернулася до УПФУ в місті Дебальцеве в Донецькій області про перерахунок призначеної державної пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсїї за шкоду спричинену здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2006 року по теперішній час з виплатою недоотриманих сум (а.с. 5), але отримала відмову, що підтверджується листом № 275/К-10-01-03 від 12.01.2010 року (а.с. 6).
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року за № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до ст.. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає види пенсій особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 1 групи – 100 відсотків, 2 групи – 75 відсотків, 3 групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Частина четверта статті 54 зазначеного Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсій здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000 р. № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 р., що діє з 31.03.2005 р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, з наведеного вбачається, що призначення та перерахунок пенсії позивачу при зверненні її в передбачені законом строки слід було здійснювати згідно до вимог ст.. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту збільшення розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера (позивача) до органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії.
Статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235 від 20 грудня 2005 року встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 жовтня 2006 року в розмірі 366 гривен. Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19 грудня 2006 року прожитковий мінімум для осіб що втратили працездатність встановлений з 1 січня 2007 року в розмірі 380 гривен, з 1 квітня 2007 року в розмірі 387 гривен.
Таким чином, для позивача, яка є інвалідом 2-ї групи, особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен був розраховуватися, виходячи з встановленого на 2006 – 2007 роки законом розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, який дорівнював: 366 гривен с 1 жовтня 2006 року, 380 гривен с 1 січня 2007 року, 387 гривен с 1 квітня 2007 року.
Поновити порушене право позивача при його зверненні в передбачені законом строки слід було шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок і виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позиція Управляння ґрунтується на нормах Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107, що втратили чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп, від 22.05.2008 року і постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам в наслідок захворювання від аварії на ЧАЕС, тим більше що ряд вказаних відповідачем нормативних актів були прийняті після спірного терміну та не мають зворотної сили.
Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов, так із огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд не приймає доводи відповідача про те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняють застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею для визначення розміру пенсій відповідно до ст.. 50, 54 Закону України № 796, з огляду на те, що стаття 28 була доповнена частиною третьою згідно із Законом № 2505 від 25.03.2005 року, Законом же України № 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005 року були внесені зміни в частину 3 ст. 54 Закону України № 796, відповідно до яких обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’ язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В зв’язку з цим суд керується нормами закону який був прийнятий пізніше.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 р., рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян а достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію згідно з якою Конституція та закони України видокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.. 22 Конституції України не допускається.
Однак, відповідно до ст.. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В наданих суду запереченнях від 18.03.2010 року за № 1859/03 відповідач звертаючись до суду з проханням відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про перерахунок та виплату недоотриманої суми пенсії за період з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року, вказав, що відповідно до ст.. 100 КАС ОСОБА_1 порушено строк звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову, та надав до суду заяву про застосування позовної давності.
Позивач в судовому засіданні надала пояснення, що не звернулася до суду з теперішніми позовними вимогами в 2006 році, так як не знала, що має на це право, та що її права порушено.
Суд не може визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною, з огляду на те, що позивачу було відомо про порушення своїх прав ще в 2007 році. З метою захисту своїх прав позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, який був задоволений повністю постановою Дебальцівського міського суду по справі № 2а-94-2007 від 07.09.2007 року.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст..ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691 від 18.02.2010 р. суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про визнання протиправними дії по відмові в перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року, та про зобов’язання провести перерахунок державної пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інваліду 2-ї групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року – відмовити в повному обсязі.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 08 червня 2010 року.
Повний текст постанови складений 11 червня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного суду через Дебальцевський міський суд.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дебальцевського
міського суду Т.М.Попович
Справа № 2а-246-2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
08 червня 2010 року Дебальцевський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Попович Т.М.
при секретарі Чернишевої Н.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управляння Пенсійного фонду України у м. Дебальцеве, про визнання неправомірною відмови у проведені перерахунку пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про визнання протиправною дії по відмові у перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за період з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року, та про зобов’язання провести перерахунок державної пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інваліду 2-ї групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст..ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691 від 18.02.2010 р. суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про визнання протиправними дії по відмові в перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року, та про зобов’язання провести перерахунок державної пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інваліду 2-ї групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2006 року по 30 червня 2007 року – відмовити в повному обсязі.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 08 червня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного суду через Дебальцевський міський суд.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дебальцевського
міського суду Т.М.Попович