№2а-7/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді – Уржумової Н.В.
при секретарі – Щировій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до начальника відділення служби громадянства, імміграції та реєстрації Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в Криму про визнання дій відповідача протиправними та спонукання до реєстрації місця проживання позивачки, третя особа Житлово-будівельний кооператив «Побутовик», -
встановив:
ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства звернулася до суду з вимогами до начальника відділення служби громадянства, імміграції та реєстрації Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в Криму (далі ВДІРФО Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в Криму) про спонукання до реєстрації місця проживання позивачки. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі особистої заяви, ОСОБА_1 є членом ЖБК "Побутовик". Рішенням Сімферопольського міськвиконкому № 159 від 12.02.1993р. зареєстрований статут ЖБК "Побутовик", метою якого є будівництво за особисті кошти членів ЖБК, багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1. Будівництво цього кооперативного будинку здійснюється на місці незакінченого будівництвом гуртожитку за цією ж адресою, фінансування якого здійснювалось за рахунок державних коштів. На момент реєстрації статуту ЖБК "Побутовик" було освоєно 54% державних коштів, передбачених кошторисом для будівництва цієї будівлі. Поряд з цим, державні підприємства, члени трудових колективів, які вступили до ЖБК "Побутовик", надали своїм працівникам за рахунок прибутку підприємств, фінансову допомогу у формуванні їх особистих пайових внесків, як членів ЖБК "Побутовик", шляхом перерахування в цільовому порядку грошових коштів на будівництво будинку. Всього станом на 07.02.2007р. з урахуванням інфляційних процесів на особистий рахунок позивача для отримання однокімнатної квартири було внесено 5300, 86 грн., що відповідає кошторисній відомості стосовно вартості однокімнатної квартири. У 1996 р. позивачці, як і іншим членам ЖБК "Побутовик", які виплатили пайові внески, згідно письмового дозволу голови правління ЖБК "Побутовик" Федорової В.М., індивідуально була передана для виконання внутрішніх будівельних робіт конкретна однокімнатна квартира під № АДРЕСА_1. У подальшому позивачка, як і інші члени кооперативу, за рахунок особистих коштів виконала внутрішні квартирні будівельні роботи у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 в яку вселилась і стала постійно проживати із січня 1997р. У побудованому за рахунок коштів членів кооперативу будинку АДРЕСА_1 є всі комунальні послуги, будинок повністю придатний для проживання. З 14.08.2001 року позивачка ОСОБА_1 знята з реєстрації по своєму попередньому місцю проживання - в гуртожитку заводу «Фотон» АДРЕСА_1, у якій вона фактично не проживала з 1997 року. Голова правління ЖБК «Побутовик» Федорова В.М. та Відділення служби громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим перешкоджають реалізації права ОСОБА_1 бути зареєстрованою за місцем її основного місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1. Вищевказані особи незважаючи на усні звернення ОСОБА_1 на протязі тривалого часу відмовляють їй в реєстрації за зазначеною адресою. На підставі викладеного, позивачка ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії начальника відділення служби громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим щодо відмови в реєстрації ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати начальника відділення служби громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим здійснити реєстрацію позивачки за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі та визнати протиправними дії начальника відділення служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим щодо відмови в реєстрації ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати начальника відділення служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим здійснити реєстрацію позивачки за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином. Від начальника ВДІРФО Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в Криму надійшла заява з проханням провести судовий розгляд справи у відсутність представника.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив.
З урахуванням думки позивачки та норм діючого законодавства, суд увалив провести розгляд справи по суті у відсутність представника відповідача та третьої особи з урахуванням наданої відповідачем письмової заяви (а.с.102).
Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим №2-237/09 та матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази та матеріали адміністративної справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 на підставі особистої заяви була членом ЖБК «Побутовик».
Відповідні кошти на будівництво кооперативного будинку були перераховані підприємством за місцем роботи ОСОБА_1, а також нею особисто вносилися додаткові особисті кошти на будівництво.
Всього станом на 07.02.2007 р. на рахунок для отримання однокімнатної квартири позивачкою було внесено 53002, 86 грн., що відповідає кошторисній відомості стосовно вартості однокімнатної квартири. Згідно письмової довідки голови правління ЖБК «Побутовик» Федорової В.М. вартість однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 у м. Сімферополі складає 16216 грн. станом на 01.11.2002р. з урахуванням інфляційних процесів.
У 1996 р. позивачці, як і іншим членам ЖБК "Побутовик", які виплатили пайові внески, згідно письмового дозволу голови правління ЖБК "Побутовик" Федорової В.М., індивідуально була передана для виконання внутрішніх будівельних робіт конкретна трьохкімнатна квартира під № 60 у кооперативному будинку по АДРЕСА_1
У подальшому позивачка ОСОБА_1, як і інші члени кооперативу, за рахунок особистих коштів виконала внутрішні квартирні будівельні роботи в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, в яку вселилась і стала постійно проживати з січня 1997 року.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 грудня 2009 року, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні по розгляду позову ОСОБА_1 по суті, рішення зборів уповноважених ЖБК «Побутовик» від 12.12.2005 року у частині виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу було визнано недійсним.
На час розгляду справи заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 грудня 2009 року набрало чинності.
Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла та внесення цих даних до реєстраційного обліку, який здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. При зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.
Реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі, що встановлено ст. 11 України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання незаконним протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, встановлення судовим розглядом факту порушення прав позивачки, суд дійшов до висновку, що порушені права позивачки у сфері публічно-правових відносин, будуть захищені та відновлені шляхом визнання судом дії начальника відділення служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим щодо відмови в реєстрації ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 протиправними, а також покладення на відповідача зобов’язання здійснити реєстрацію ОСОБА_1 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Обставин, які б перешкоджали у реєстрації позивачці за місцем свого постійного проживання відповідачем. Усупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, суду не наведено та судовим розглядом не встановлено.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені судом, то понесені нею судові витрати у розмірі 3 гривні 40 копійок підлягають стягненню на її користь з Державного бюджету України.
На підставі наведеного. керуючись статтями 2, 10, 11, 17-19, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії начальника відділення служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в Криму щодо відмови в реєстрації ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов’язати начальника відділення служби громадянства, і міграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим здійснити реєстрацію ОСОБА_1 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя