ц

ПОСТАНОВА

                                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                  Справа № 2а-11944/09/0470

30 березня 2010 року                            м. Дніпропетровськ    

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді         Шлай А.В.

при секретарі             Поліщук А.Л.,

за участю

представника             Мудра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про зобовязання вчинити дії, -

                                                            в с т а н о в и в:

          Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу звернулось до суду з адміністративним позовом про зобовязання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі включити до акту щомісячної звірки за серпень 2009 року  витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів № 265 від 06.03.08 р. та підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.09 р. особам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на суму 40 052,75 грн. для відшкодування її на централізованому рівні. Позовні вимоги обґрунтовані  статтею 7 Закону України Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, якою передбачений обов'язок  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, починаючи з 01 квітня 2001 року, відшкодовувати  органам Пенсійного фонду України пенсії особам, яким признано пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Окрім пенсії, починаючи з 01 квітня 2008 року та з 01 квітня 2009 року зазначеним у списках особам, що отримують пенсії по інвалідності, управлінням виплачувалась щомісячна державна допомога та підвищення пенсії за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.

    У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

    Відповідач надав суду заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника. У письмових запереченнях на  адміністративний позов зазначив, що відшкодування державної адресної допомоги органами соціального страхування органам пенсійного фонду не передбачено діючим законодавством, оскільки вона є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру з за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та державного бюджету.

    Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що   Управлінням Пенсійного фонду України в Центарльно-Міському районі м. Кривого Рогу особам, які отримають пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань у серпні 2009 року здійснена виплата державної адресної допомоги на суму 40 052,75 грн. –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_103., ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_103., ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, бБобьєв В.Є., ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102 , що підтверджується списками виплаченої пенсії за зазначений період.

     Відповідно до статті 10 Закону України Про пенсійне забезпеченняпенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, який формується, поряд з іншими надходженнями, за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування. Згідно статті 81 зазначеного Закону призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.  С татті 21, 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіпередбачають обов'язок  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіта статей 1, 2 Закону України Про страхові тарифи на  загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Таким чином,  витрати, понесені Пенсійним фондом України у звязку з виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону України Про пенсійне забезпеченняпідлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України Про страхові тарифи на  загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіФонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено у судовому порядку. Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 р. № 5-4/4 затверджений порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Пункт 2 Порядку визначає механізм відшкодування та централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду, повязаних з виплатою пенсій. Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на місцях. Відповідно до пункту 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду України та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що ними не передбачений такий захист прав органів Пенсійного фонду України, як зобовязання органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підписати акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії(підвищення до пенсії) по інвалідності наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Проте, підписання актів звірки розрахунків, який передбачений Порядком, можливо при відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на централізованому рівні.

          Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р.  "Про деякі питання пенсійного забезпечення" передбачено, що  у разі,  коли щомісячний розмір  пенсійних виплат  (з  урахуванням  надбавок,  підвищень,  додаткових пенсій, цільової грошової допомоги,  сум індексації  та  інших  доплат  до пенсій,  встановлених  законодавством,  крім  пенсій  за  особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою  годувальника  членам  сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві) не досягає в осіб,  яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного   члена   сім'ї  100  відсотків,  на  двох  -  120 відсотків,   на  трьох  і  більше  -  150  відсотків  прожиткового мінімуму,   встановленого   законом   для   осіб,   які   втратили працездатність,  таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Згідно з п. 4  Постанови виплата    щомісячної    державної    адресної   допомоги здійснюється за рахунок  коштів,  з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Статтею 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що непрацездатні  громадяни  крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати  доплати,  надбавки та підвищення до зазначених виплат,  додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі, якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї  статті,  разом  з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими  доходами не досягають розміру  прожиткового мінімуму,  визначеного  законом для непрацездатних громадян,  такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ). Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів  України  "Про  пенсійне забезпечення" ,  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку   на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які спричинили   втрату    працездатності"   та   інших нормативно-правових актів, а саме: сума  основного  розміру  пенсії  по  інвалідності  внаслідок нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії  у  зв'язку  із  втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;      щомісячна  цільова  грошова  допомога  на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;      допомога   на   поховання  сім'ї  померлого  або  особі,  яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;      сума   витрат   Пенсійного   фонду   з   виплати  і  доставки вищезазначених пенсій. Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік видів виплат, які підлягають відшкодуванню  Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і який не підлягає розширеному тлумаченню.

        На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                      П О С Т А Н О В И В:

    У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі –відмовити.

  Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена у повному обсязі 01 квітня 2010 року.

          Суддя                                         А.В. Шлай