ц
Справа № 2а-10009/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхно І.В.
судді - Врони О.В.
Рищенка А. Ю.
при секретарі - Чупіній О.В.
за участю представника позивача - Гаврюшина Ю.І.
представника відповідача - Тютюнник В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро
про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
Cудді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. відповідно до розпорядження голови суду Про передачу адміністративних справ та матеріалів суддям№ 47 від 11.11.2009р. та з урахуванням наказу голови суду Про впровадження у суді спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій справ№ 37-3 від 19.08.2009р., Порядку передачі адміністративних справ та матеріалів, затвердженого наказом голови суду № 1-з від 23.01.2008р. була передана адміністративна справа № 2а-10009/09/0470 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агропро стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені з метою своєчасного розгляду та вирішення адміністративної справи по суті заявлених позовних вимог.
В зазначеній адміністративній справі Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агропро стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві представником позивача було зазначено, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні(№ 875-XII від 21.03.1991р., зі змінами та доповненнями), внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 241009 грн. 92 коп. Сума адміністративно-господарських санкції своєчасно відповідачем не була сплачена, у зв’язку з чим була нарахована пеня у сумі 8772 грн. 40 грн. Внаслідок несплати відповідачем вищевказаним сум адміністративно-господарських санкцій та пені, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 249782 грн. 32 коп., що в свою чергу, завдає шкоди інтересам держави, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з огляду на те, що відповідач належним чином та у повному обсязі виконав вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, а саме: підприємством була створена необхідна кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, проведено обстеження робочих місць для працевлаштування інвалідів, здійснювався підбір для працевлаштування інвалідів. Крім цього, представником відповідача було зазначено, що підприємство не може в односторонньому порядку без наявності згоди на працевлаштування інваліда, виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
Посадовою особою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів була проведена невиїзна перевірка стану виконання ст. 19 та ст. 20 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" товариством з обмеженою відповідальністю Приват-Агро. Перевіркою було встановлено, що відповідачем у 2008р. не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, внаслідок чого підприємством не були самостійно нараховані адміністративно-господарські санкції (а.с. 4), що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2002 року № 1434, із внесеними змінами від 15.11.2006р. №1602 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України та підпорядковується йому.
Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991р. Фонд соціального захисту інвалідів має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Частинами 1 та 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані
- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації,
- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством,
- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів,
- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто відповідальність за працевлаштування інвалідів несуть у рівній мірі як органи державної служби зайнятості, так і підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1836 Про реалізацію статті 181 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніпотреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.
Згідно з ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, і організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі “чотирьох” відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Частина 1 пункту 2 Порядку встановлює, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом .
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України № 875-ХІІ та п. 3.7. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", відповідач мав би розрахувати та у рядку 06 - відобразити суму коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України № 875-ХІІ.
На виконання наведених вимог, відповідачем було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007р. В даному звіті чітко зазначено, що на підприємстві в 2008 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –602 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 8 особа, фонд оплати праці штатних працівників становив 24,6 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 9068,00 грн. (а.с. 4).
Частина 3 пункту 2 Порядку зазначає, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420, товариство з обмеженою відповідальністю Приват-Агроне надавало до органів служби зайнятості інформацію про кількість створених робочих місць для працевлаштування інвалідів, на які можливе працевлаштування інвалідів шляхом подачі Звітів за формою № 3-ПН протягом 2008р., що підтверджується листом Ленінського районного центру зайнятості № 846 від 25.06.2009р., що унеможливлювало здійснення працевлаштування інвалідів (а.с.7). Крім того, на запит суду Ленінський районний центр зайнятості надав відповідь, якою підтвердив відомості щодо неподання відповідачем Звітів за формою № 3-ПН протягом 2008р., що підтверджується листом № 409 від 29.03.2010р. (а.с. 72).
Відповідач надав в судове засідання копії Звітів за формою № 3-ПН від 01.01.2008р., 01.02.2008р., 01.03.2008р., 01.04.2008р., 01.05.2008р., 01.06.2008р., 01.07.2008р., 01.08.20008р., 01.09.2008р., 01.10.2008р., 01.11.2008р., 01.12.2008р. В зв’язку з виникненням розбіжності в наявних в матеріалах справи доказах суд звернувся з запитом до Ленінського районного центру зайнятості, у відповіді на який було зазначено, що відповідач Звіти за формою № 3-ПН протягом 2008р. до центру зайнятості не подавав. З огляду на викладене, враховуючи лист Ленінського районного центру зайнятості № 409 від 29.03.2010р., підписаний повноважною особою директором Ленінського районного центру зайнятості та те, що на звітах відсутні відмітки про їх отримання Ленінським центром зайнятості, суд не приймає до уваги вищезазначені надані відповідачем копії Звітів за формою № 3-ПН (а.с. 43 - 53).
Інших дій стосовно працевлаштування інвалідів як то участь в круглих столах, кадрових агентств, громадських організацій інвалідів, тощо, відповідач не вчиняв.
Відповідач пояснив, що звертався до кадрових агентств з метою працевлаштування інвалідів, проте, зазначив, що доказів цього у нього не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).
У ГК України відсутнє визначення поняття “правопорушення”. Але застосовуючи аналогію закон ми можемо звернутись до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), яка встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Як вбачається з вище наведених норм чинного законодавства Відповідач несе господарсько-правову відповідальність у вигляді застосування до останнього адміністративно-господарських санкцій, саме за вчинення правопорушення у сфері господарювання, а невід'ємним елементом останнього є наявність вини. Вказані вище докази такі як Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, не подача звітів про наявність вакансій за формою № 3-ПН протягом 2008 року, лист кіровського районного центру зайнятості № 1216 від 22.06.2009р., не вчинення відповідачем інших додаткових дій для працевлаштування інвалідів свідчать про те, що Відповідач вчинив правопорушення у сфері господарювання, тобто порушив правила здійснення господарської діяльності в сфері соціального захисту прав та законних інтересів інвалідів, оскільки наявна вина у тому, що на підприємстві у 2008 рік не було повністю виконано норматив по працевлаштуванню інвалідів .
А відтак суд вважає, що на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що товариством з обмеженою відповідальністю Приват-Агроне було вжито усіх залежних від нього заходів для організації і забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу та не було повністю виконано вимоги ч. 3 ст. 18, ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ. Позивач відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому вимога останнього про зобов'язання Відповідача за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснити розрахунок та сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати працівника у 2008 році та пеню за порушення терміну сплати вказаних санкцій на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агропро стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро(ЄДРПОУ 32812598, МФО 305299, р/р 26000050000718, ЗАТ КБ Приватбанк) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31211230700024, МФО 305012, ЄДРПОУ 25005978, ГУДКУ у Дніпропетровській області) адміністративно-господарські санкції у сумі 241009 (двісті сорок одна тисяча дев’ять) грн. 92 коп. та пеню у розмірі 8772 (вісім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 16.04.2010 року.
Головуючий суддя І. В. Юхно
Суддя О.В. Врона
Суддя А. Ю. Рищенко