ц
Справа № 2а-13455/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2010р. м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Юхно І.В.
при секретарі – Чупіній О.В.
за участю представника позивача - Подоляк Т.Ю.
представника відповідача - Шаркевича Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробуд
про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області звернулось з позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробудпро стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій .
В обґрунтування позову зазначено, що в порушення частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про пенсійне забезпечення” відповідачем не сплачено заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з липня по серпень 2009р. у загальній сумі 12568 грн. 80 коп.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в обґрунтування наданих суду запереченнях зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробудне призначало і не приймало рішення про призначення пільгових пенсій будь-яким особам на умовах ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпеченняі не має обов’язку перед Пенсійним фондом України покривати його витрати на виплату пільгових пенсій, призначених на підставі п. бзазначеної статті, а тому позивач подав позов до неналежної особи. Крім того, представник відповідача зазначив, що з огляду на абз. 5 п. 1 ч. 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуваннядо запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт, професій, затверджених КМУ, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів вета жст. 13 Закону України Про пенсійне забезпеченняздійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду , а з 1 січня 2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, а тому позивач безпідставно вимагає покривати свої витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за віком тому, що ці витрати покладено на Державний бюджет України. Також представник відповідача зазначив, що Інструкція Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідно до якої здійснюється відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є нормативно-правовим актом та використовується для внутрішнього використання органами Пенсійного фонду України, а тому не є обов’язковим для виконання відповідачем. Крім того, відповідач є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробуд(код ЄДРПОУ 01351871) зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Синельникове як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Управлінням Пенсійного фонду України м. Синельникове були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень - серпень 2009р.
Позивачем було здійснено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за зазначений період та вручено їх відповідачеві (а.с. 6-7). Факт їх отримання представник відповідача підтвердив в судовому засіданні. Відповідач зазначену суму заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пенсії за липень-серпень 2009р. у загальному розмірі 12568 грн. 80 грн. не погасив.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України , та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України , крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, а саме: з 01.01.2004р., у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У відповідності до ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції “Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України” №21-1 від 31.12.2003 р. відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
З огляду на всі вищенаведені норми відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.
Крім того, відповідно до вимог Інструкції Про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України, управлінням Пенсійного фонду України компенсуються витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою. Відповідно до Інструкції зазначена компенсація підлягає відшкодуванню на рахунки Пенсійного фонду.
Згідно з п.п. 6.4. п.6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до п.п. 6.8. п.6 Інструкції №21-1, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У випадку несплати витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, вказані витрати є боргом зі сплати страхових внесків, який стягується органами Пенсійного фонду України на підставі пп. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20.
Таким чином, сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробудперед управлінням Пенсійного фонду України в м. Синельникове по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку № 2 за липень - серпень 2009р. становить 12568 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними розрахунками (а.с. 6-7).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача стосовно того, що позивач робить спробу сфальсифікувати визначений законом статус підприємства як платника єдиного податку і внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, підмінюючи його статусом платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з 01.01.2004р. відповідно до положень ст. 5 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняЗакон України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняскасований. Однак, Закон України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуваннявід 26.06.1997р. з дати набрання ним чинності та на час розгляду справи є діючим. Таким чином твердження відповідача щодо скасування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування положеннями статті 5 не відповідають дійсності та не знайшли свого нормативного підтвердження.
Отже, посилання відповідача на те, що товариство з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробудє платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та платником єдиного податку та не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування спростовується, що підтверджується наступним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняплатниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Крім того, як зазначалось вище, згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єктами солідарної системи є: застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи; страхувальники; Пенсійний фонд; уповноважений банк; підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Частиною 1 ст. 15 вищезазначеного закону встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
В свою чергу згідно із ст. 14 зазначеного закону страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці:
-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;
-колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону.
Твердження відповідача стосовно того, що позивачем безпідставно призначені пільгові пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 спростовується наявними в матеріалах справи доказами - копіями документів з пенсійних справ, на підставі яких здійснюється пільгове пенсійне забезпечення, а саме: Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або записів в ній, видана ОСОБА_3, Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або записів в ній № 69 від 26.05.2009р., видана ОСОБА_4, Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або записів в ній № 63 від 26.05.2009р., видана ОСОБА_5, Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або записів в ній № 64 від 21.05.2009р., видана ОСОБА_6, що містяться в матеріалах справи (а.с. 26-29). Всі зазначені довідки підписані директором товариства з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробудта містять відомості про факти, що зазначені особі мають право на пільгову пенсію за Списком № 2, а також розпорядженнями про призначення пенсії та розрахунками стажу щодо зазначених осіб (а.с. 38-45) Наведене відображено в нормах п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993р. яким встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій.
Призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпеченняпроводиться при наданні підприємствами довідки про підтвердження пільгового стажу, в яких розбивка періодів роботи проводиться у відповідності з дією чинних на період роботи Списків, як передбачено пунктом 3 Порядку, застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005р. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
При визначенні права на пільгову пенсію за період роботи до 01.01.1992р. застосовують Список № 1 та Список № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р., за період роботи після 01.01.1992р. –списки, затверджені постановою КМ СРСР № 10 від 26.01.1991р., постановою КМУ № 162 від 11.03.1994р. та постановою КМУ № 36 від 16.01.2003р.
Посилання відповідача на те, що підприємство не повинно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, призначених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тому, що зазначені пенсії повинні призначатись відповідно до ст. 100 Закону України Про пенсійне забезпечення, а не відповідно до ст. 13 цього Закону, як це здійснив позивача, суд вважає необґрунтованими, оскільки дія ст. 100 Закону застосовується до осіб, що працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992р.), а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до доказів, що містяться в матеріалах справи (розпорядження про призначення пенсії, розрахунки стажу) після 01.01.1992р. продовжували працювати (а.с. 38-45).
Твердження відповідача стосовно того, що Інструкція Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідно до якої здійснюється відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є нормативно-правовим актом та використовується для внутрішнього використання органами Пенсійного фонду України, а тому не є обов’язковим для виконання відповідачем є не обґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах. Зазначена Інструкція затверджена Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за N 64/8663 від 16 січня 2004р.
Відповідно до п.1.4 Наказу Міністерства юстиції України Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів № 34/5 від 12.04.2005р. (введено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 592/5 від 02.08.2007 ) інструкція –це нормативно-правовий акт, який детально визначає зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері суспільних відносин.
Таким чином, Інструкція Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду Україниє офіційно оприлюдненим нормативно-правовим актом та поширює свою дію включно відповідача.
Відповідачем в запереченнях вказувалось, що вищезазначена Інструкція є таким атом, що не відповідає нормам ст.ст. 8, 13, 100 Закону України Про пенсійне забезпеченнята суперечить ст. 4 та ст. 67 Конституції України, однак: питання щодо не відповідності Інструкції нормам чинного законодавства не є предметом розгляду в даній справі, а відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять; питання щодо неконституційності Інструкції, то розгляд цього питання не відноситься до компетенції суду, що розглядає дану справу, а відноситься до компетенції Конституційного Суду України.
Твердження відповідача щодо того, чому фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються саме за період липень –серпень 2009 року, а не за інший період, суд також не бере до уваги, тому, що предмет розгляду в даній справі, а саме стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень –серпень 2009 року визначив позивач, а, як вже зазначалось вище, суд не може виходити за межі позовних вимог.
На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, вимоги позивача про сплату заборгованості в судовому порядку не оскаржував.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав визнання позову, що не суперечить закону, правам та інтересам осіб, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 162, 163, 167 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробудпро стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Синельниківський райагробуд(код ЄДРПОУ 01351871, р/р 26005100839 ВАТ Райффайзен банк Аваль, МФО 380805) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21929585, р/р 25606303013184, в ДОУ ВАТ Державний ощадний банк УкраїниДніпропетровське обласне управління, МФО 305482) суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за липень-серпень у сумі 12568,80 грн.
На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви –апеляційна скарга на постанову суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання –після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови складений 06.04.2010 року.
Суддя І. В. Юхно