УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц-1781/2009

Головуючий суддя у 1-й інстанції- Чередниченко В.Є.

Категорія-50

Доповідач - Гоков П.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого Перцової В.А.

суддів: Гокова П.В., Рудь В.В.

при секретарі: Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2009 року по цивільній справі за позовом прокурора Павлоградського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Булахівської сільської ради, служба у справах дітей Павлоградської райдержадміністрації, ОСОБА_3 - про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним рішенням позовні вимоги прокурора Павлоградського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволені повністю. Позбавлена батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, останнього передано органам опіки та піклування, з відповідачки стягнено аліменти на користь закладу, де буде утримуватися дитина.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення посилаючись на те, що судом порушені вимоги процесуального та матеріального права, підстав для позбавлення її батьківських прав не було, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом встановлено, що відповідачка є матір’ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 (т.1, а.с. 13). Батьком дитини є ОСОБА_5, який відповідно до рішення суду від 28 жовтня 2005 року позбавлений батьківських прав (т.2, а.с. 61). Відповідачка з сином та старшою донькою ОСОБА_6 мешкають в будинку, (який належить матері відповідачки-ОСОБА_3 )за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 16)

Згідно наданих відповідачкою копій окремих листів трудової книжки вона з 14.08.2003 року по 07.11.2008 року (т.1, а.с. 128 -131, т.2, а.с. 63, 64) періодично працювала на різних підприємствах та неодноразово перебувала на обліку в Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості, отримуючи допомогу по безробіттю, які виплачуються їй і на час розгляду справи у суді. За місцем роботи - в ДП АФ „Приволчанська" - де вона працювала охоронцем у 2003-2004 роках, характеризувалась з позитивної сторони (т.1 а.с. 127). Однак, не зважаючи на вимогу суду, будь-яких характеристик з останніх місць роботи суду не надала, а згідно характеристики за місцем проживання характеризується негативно (т.1, а.с. 11). З 1998 року по 2006 рік відповідачка перебувала на „Д" обліку у нарколога у зв’язку з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. 19.05.2006 року відповідно до довідки Павлоградської центральної районної лікарні (т.1, а.с. 110) відповідачка була знята з «Д» обліку у зв’язку з ремісією. У зв’язку з зазначеним, суд не може вважати доказом ксерокопію довідки наданої відповідачкою до суду щодо того, що ще у 2005 році вона вже не перебувала на обліку у лікаря нарколога (т.1, а.с. 40). До того ж сам факт зняття з обліку у лікаря нарколога не свідчить про те, що відповідачка не вживає алкогольні напої, позбавилась психічних та поведінкових розладів.

Обставини щодо ухилення відповідачки від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, на думку суду першої інстанції, підтверджуються також актами обстеження матеріально-побутових умов сімї від 23.03.2004 року (т.1, а.с. 14), від 12.01.2009 року (т.2, а.с. 59), від 14.07.2008 року (т.2, а.с. 60), характеристикою неповнолітнього ОСОБА_2 (т.1, а.с. 13а). При цьому заходи громадського впливу на ОСОБА_1 позитивного результату не дали. Відповідачка не надала суду доказів, які б свідчили про те, що зароблені нею кошти, вона витрачала на утримання дитини, а приготування раз на місяць їжі не може вважатися судом належним утриманням дитини. Як свідчить надана до суду відповідачкою ксерокопією записки (т.1, а.с. 89), дитина не отримує від матері відповідного харчування, тому бабуся дитини - ОСОБА_3 вимушена для того щоб прогодувати дитину брати продукти собі в бор г. Посилання відповідачки на листівку -поздоровлення від 08.03.2005 року (т.1, а.с. 113), як доказ, що підтверджує належне виконання нею батьківських обов’язків, суд вважає необгрунтованим, оскільки зазначений доказ свідчить лише про те що в 2005 році дитина виявляла доброзичливість до матері, яку на час розгляду справи у суді вже не виявляє.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла думки, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду - скасувати з відмовою в задоволенні позову, оскільки має місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам ( ст..309ч. 1п. 3 ЦПК України).

Надані прокурором докази на підтвердження позовних вимог підтверджують поведінку"ОСОБА_1 та її ставлення до дітей, в основному", на момент пред’явлення позову, тобто на 2004 рік.

На момент постановки судом рішення по справі - тим більше наразі - відповідачка змінила своє ставлення до виконання батьківських обов’язків та взагалі ставлення до життя. Про це свідчить влаштування її на постійну роботу, позитивна характеристика, навчання в педагогічному коледжі, зняття з наркологічного обліку, наполегливість в відстоюванні батьківських прав й таке інше.

Зважаючи на викладене, відсутність достатніх доказів для позбавлення батьківських прав, позицію прокурора в апеляційній інстанції про можливість задоволення скарги ОСОБА_1 та з урахуванням того, що позбавлення батьківських прав - крайня міра, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2009 року скасувати.

В задоволенні позову прокурора Павлоградського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців