Справа № 22ц-531/10 Суддя першої інстанції: Франчук О.Д.
Категорія 52 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,
за участю: позивачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,
представника відповідача Рубінса А.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС»
на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 грудня 2009 року
за позовом
ОСОБА_3 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – ДП НАЕК «Енергоатом»), відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» (далі – ВП «Южно-Українська АЕС») про поновлення на роботі,
в с т а н о в и л а:
В серпні 2009 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ДП НАЕК «Енергоатом», ВП «Южно-Українська АЕС» про поновлення на роботі.
Позивачка зазначала, що з 1996 року працювала режисером в інформаційно-культурному центрі «Імпульс» комбінату культурно-спортивних споруджень «Олімп» (далі – Центр «Імпульс»), яке є підрозділом ВП «Южно-Українська АЕС». 24 липня 2009 року вона була звільнена з роботи наказом № 777-лс на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 3 серпня 2009 року.
Посилаючись на незаконність звільнення, позивачка просила поновити її на раніше займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 17000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 грудня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено поновити позивачку на посаді режисера Центру «Імпульс» та стягнути на її користь з ДП НАЕК «Енергоатом» 10323 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 грн. моральної шкоди. Також суд розподілив судові витрати.
В апеляційній скарзі ВП «Южно-Українська АЕС», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні ОСОБА_3 відповідач не врахував, що скорочення посади режисера було передчасним та позивачка мала переважне право для залишення на посаді.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать обставинам справи та не відповідають нормам трудового законодавства.
Так, згідно ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Із матеріалів справи вбачається, що штатним розписом Центру «Імпульс» в 2009 році передбачалось дві посади режисера, одну з яких займала ОСОБА_3, а іншу – ОСОБА_6 Відповідно до змін в штатному розписі від 15 травня 2009 року одна посада режисера була скорочена (а.с. 181) . Про це скорочення позивачка повідомлена 2 червня 2009 року (а.с. 9) .
З проведеного керівниками Центру «Імпульс» аналізу видно, що позивачка мала низчі, порівняно з іншим режисером – ОСОБА_6, показники продуктивності праці (а.с. 62).
23 липня 2009 року профспілкова організація надала згоду на звільнення ОСОБА_3 (а.с. 10).
За наказом № 777-лс від 24 липня 2009 року позивачка була звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 3 серпня 2009 року (а.с. 187).
Доводи позивачки про те, що згідно ч. 3 ст. 64 ГК України зміни в штатний розпис Центру «Імпульс» мали проводити лише керівники ДП НАЕК «Енергоатом», а не генеральний директор ВП «Южно-Українська АЕС», є необґрунтованими.
За змістом ст. 64, 65 ГК України, підприємство може складатись із структурних підрозділів, функції, права та обов’язки цих підрозділів визначаються положеннями про них. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. При цьому власник підприємства здійснює свої повноваження по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до установчих документів.
Як вбачається із матеріалів справи, ВП «Южно-Українська АЕС», до складу якого входить Центр «Імпульс», є відокремленим підрозділом ДП НАЕК «Енергоатом».
Відповідно до п. 5.1.1 Положення про організацію роботи з персоналом ДП НАЕК «Енергоатом», п. 4.1.1 Положення про ВП «Южно-Українська АЕС» та п. 4.1, 4.3 посадової інструкції генерального директора цього відокремленого підрозділу, останній наділений власником повноваженнями формувати організаційну структуру підрозділу .
За такого, колегія суддів вважає, що зміни в штатному розписі Центру «Імпульс» від 15 травня 2009 року були затверджені генеральним директором ВП «Южно-Українська АЕС» відповідно до наданих йому ДП НАЕК «Енергоатом» повноважень, а тому вказане скорочення штатів проведено вповноваженою особою .
Посилання позивачки на те, що вона має вищу порівняно з ОСОБА_6 кваліфікацію, не може братись до уваги, оскільки позивачка отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Музичне мистецтво» та здобула кваліфікацію артиста-вокаліста (соліста), викладача, а спірною по даній справі є посада режисера. За цією спеціальністю ОСОБА_3 і ОСОБА_6 мають однакові дипломи молодшого спеціаліста.
Також не заслуговують на увагу доводи позивачки про те, що вона має більш тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, оскільки при вирішені питання про переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників за правилами ст. 42 КЗпП, така обставина враховується лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації працівників.
За таких обставин колегія суддів вважає, що звільнення позивачки проведено у відповідності до вимог чинного трудового законодавства. Тому, позов ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» задовольнити частково.
Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ДП НАЕК «Енергоатом», ВП «Южно-Українська АЕС» про поновлення на роботі відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: