Справа № 22ц-356/10                  Суддя першої інстанції: Ямкова О.О.

                         Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

18 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої       Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,

за участі представника позивачки ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

представника позивачки – ОСОБА_3

на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2009 року

за позовом

ОСОБА_4 до  Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулась через свого представника з позовом до Миколаївської міської ради   про визначення додаткового строку для прийняття спадщини .

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2009 року позов повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на неправильне застосування суддею норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали позовної заяви в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_4 , суд виходив з того, що такий спір йому не підсудний, оскільки спадкові спори розглядаються за місцем постійного проживання спадкодавця або за місцем відкриття спадщини.

Однак, з цим висновком суду погодитись не можна.

Правила загальної підсудності цивільних справ передбачають, що позов має розглядатись за місцезнаходженням відповідача (ст. 109 ЦПК України). Можливість розгляду певних категорій справ в чітко визначеному суді передбачено ст. 114 ЦК України.

Із аналізу цих норм вбачається, що цивільно-процесуальним законодавством не зазначено особливостей у визначені підсудності спорів, пов’язаних із спадкування. Тому підсудність таких спорів має визначатись за загальними правилами підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 пред’явила позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до Миколаївської міської ради , яка знаходиться на території Центрального району м. Миколаєва.

Отже, місцевий суд не мав підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки при пред’явлені позову до Центральн ого районного суду, ОСОБА_4 дотрималась правил ст. 109 ЦПК України щодо підсудності спору.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а позовна заява поверненню до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ні цій стадії суду першої інстанції необхідно врахувати роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (п. 24).

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу представника позивачки – ОСОБА_3  задовольнити частково.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2009 року скасувати, а позовну заяву повернути в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:                     Судді: