АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів :Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі : Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною, зобов’язання провести перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії згідно зі статтями 50, 54 та 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796 – ХІІ).
Позивач зазначив, що він є інвалідом І групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Посилаючись на те, що розмір призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам установлених Законом № 796 – ХІІ, та на відмову відповідача привести їх у відповідність з останнім, ОСОБА_1 просив суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати провести перерахунок пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними.
Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня рішення Конституційного Суду України № 10 – рп тобто з 28.05.2008 року та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою раніше пенсією.
Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 49 Закону № 796 – ХІІ передбачено, що пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів І групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі ст. 50 цього Закону особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю , зокрема інвалідам І групи – 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
ОСОБА_1 пенсія нараховується відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262 – ХІІ з 02.02.2005 року. Він же є ліквідатором Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом І- ої групи та отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю.
За правилами ст. 7 Закону № 2262 – ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором,
Статтєю 11 Закону № 2262 – ХІІ передбачено, що у мови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.
Згідно зі ч. 2 ст. 59 Закону № 796 – ХІІ військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Таким чином умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які стали інвалідами в період проходження ними служби і яка пов’язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС визначені вищезазначеним законодавством України, і щодо заборони отримувати державну пенсію в розмірах передбачених ст. 54 Закону № 796 – ХІІ відсутні.
Висновок суду про неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в перерахуванні пенсії та зобов’язання провести перерахунок призначеної позивачу пенсії є вірним.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про необхідність звернення ОСОБА_1 до районного пенсійного фонду є помилковим, оскільки позивач звернувся в суд з позовом про перерахунок пенсії відповідно до ст. 54 Закону № 796 – ХІІ, а не про призначення пенсії. Відповідач є органом центральної виконавчої влади, функції якого поширюються і на районні управління пенсійного органу, яке виплачує ОСОБА_1 додаткову пенсію передбачену ст. 50 Закону № 796 – ХІІ.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки доказів, які спростовували б встановленні судом обставини, не надано.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Вінницької області відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді:
З оригіналом вірно :