Справа № 22ц-21/10                  Суддя першої інстанції: Разумовська О.Г.

                         Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

14 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Дудник Ю.П. ,

за участі:     представників стягувача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

        представника боржника Євтєєвої Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль»  (далі – ТОВ «Наваль»)  

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2009 року, постановлену

за клопотанням

Республіканського транспортного унітарного підприємства «Білоруське річкове пароплавство» (далі – РТУП «Білоруське річкове пароплавство») про в изнання та виконання арбітражного рішення ,

в с т а н о в и л а :

В травні 2009 року РТУП «Білоруське річкове пароплавство» звернулось до суду з клопотанням про визнання та виконання рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (далі - Арбітражна комісія) від 27 серпня 2008 року про стягнення на його користь з ТОВ "Наваль" 103031 грн. 44 коп. боргу та 7369 грн. 51 коп. арбітражного збору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2009 року клопотання задоволено. Постановлено надати дозвіл на примусове виконання зазначеного арбітражного рішення.

В апеляційній скарзі боржник, посилаючись на неправильне застосування суддею норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні клопотання РТУП «Білоруське річкове пароплавство».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання РТУП «Білоруське річкове пароплавство», суд виходив з того, що арбітражне рішення винесено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, та містить постанови з питань, що входять до арбітражної угоди.

Однак, з цим висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального законодавства.

Так, із змісту ст. 35, 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі – Закон) вбачається, що при вирішенні клопотання про визнання або виконання арбітражного рішення компетентний суд може відмовити у задоволенні такого клопотання у зв’язку з недодержанням арбітражем певних процесуальних моментів, пов’язаних із наявністю арбітражної угоди, межами її дії та складом суду. Зокрема, якщо винесено рішення щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

Водночас, ураховуючи положення ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону та ст. 17 ЦПК України арбітраж (третейський суд), як недержавний орган за цим Законом, має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов’язків осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Із матеріалів справи вбачається, що 25 червня 2001 року між сторонами по справі укладено договір № 28, за яким РТУП «Білоруське річкове пароплавство», як судновласник, доручив ТОВ "Наваль", як агенту, обов'язки по агентуванню та оперативному управлінню в басейнах Дніпра, Південного Бугу, Дунаю і Чорного моря рухомим майном, в тому числі несамохідними баржами Р-0548, Р-0549, Р-0553, Р-0581 (додаток № 2). Крім того, сторони домовились про підсудність спорів за цим договором Арбітражній комісії (пункту 6.1).

28 січня 2004 року були арештовані та передані на відповідальне зберігання у ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" як речові докази по кримінальній справі, 24 трюмні кришки, якими укомплектовувались баржі Р-0553, Р-0581.

В жовтні 2004 року ТОВ "Наваль" в односторонньому порядку розірвав договір № 28, пославшись на те, що відсутній предмет договору, оскільки  на баржі Р-0548, Р-0553, Р-0581 накладено арешт державним виконавцем м. Ізмаїл (а.с. 53, 54).

Водночас, при виконанні вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 листопада 2004 року по вказаній кримінальній справі, ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" передало РТУП «Білоруське річкове пароплавство» лише 19 кришок.

27 серпня 2008 року рішенням Арбітражної комісії з ТОВ "Наваль" на користь РТУП «Білоруське річкове пароплавство» стягнуто вартість 5 кришок в розмірі 103031 грн. 44 коп. та 7369 грн. 51 коп. арбітражного збору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки спірні кришки не були видані РТУП «Білоруське річкове пароплавство» третіми особами під час відповідального зберігання та виконання зазначеного вироку суду, то не можна вважати, що правовідносини стягувача з ВАТ "Наваль" стосуються лише умов договору № 28. Вказані правовідносини стосуються прав та обов’язків інших осіб, які не є стороною в договорі. Вирішення такого спору неможливо без залучення цих осіб до участі у справі.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що правовідносини які виникли між сторонами по справі з приводу спірних кришок, виходять за межі арбітражної угоди, а тому такий спір не може бути розглянутий арбітражною комісією, що є підставою для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення, відповідно до правил ст. 36 Закону.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вимоги матеріального права, та помилково надав дозвіл на примусове виконання арбітражного рішення.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль»     задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2009 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання Республіканського транспортного унітарного підприємства «Білоруське річкове пароплавство» про в изнання та виконання рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 27 серпня 2008 року про стягнення на його користь з ТОВ «Наваль» 103031 грн. 44 коп. боргу та 7369 грн. 51 коп. арбітражного збору відмовити .  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуюча:                     Судді: