Справа № 22ц-186/10                     Суддя першої інстанції: Тихонова Н.С..

                           Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

04 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

(далі – ЗАТ КБ «Приватбанк»)

на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2009  року, постановлену за заявою ЗАТ КБ «Приватбанк»   про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту ,

в с т а н о в и л а :

В липні 2008 року ЗАТ КБ «Приватбанк»   звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 5252 грн. 27 коп. боргу за договором кредиту .

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2009   року заяву повернуто в зв’язку з її непідсудністю цьому суду.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на неправильне застосування суддею норми матеріального та процесуального права, просив зазначену ухвалу судді скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, із заяви ЗАТ КБ «Приватбанк» та доданих документів вбачається, що між сторонами укладено договір, складовою якого є письмова заява клієнта про надання кредиту, а також умови надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.4-7). Із змісту вказаного договору вбачається, що сторони домовились про підсудність спорів судам м. Дніпропетровська, або за місцем розташування філії банку, або третейським судам.

Разом з тим, позивач подав заяву за місцем знаходження відповідача.

Згідно ст. 97 ЦПК України , заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Водночас, ст. 112 цього ж Кодексу передбачено, що  с торони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Відповідно до вимог ст. 114 ЦПК України, заяви про видачу судового наказу до таких справ не належать.

За таких обставин, суддя на підставі ст. 115 ЦПК України, обґрунтовано повернув ЗАТ КБ «Приватбанк» його заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 боргу.

Доводи апелянта про те, що зазначена заява має розглядатись за місцем проживання відповідача, є необґрунтованою з наведених вище підстав.

Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому не має підстав для її скасування.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2009   року  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуюча:                         Судді: