АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Нагорняка В.А.,
Суддів : Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.,
при секретарі : Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Козятинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення разової щорічної грошової допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Козятинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення разової щорічної грошової допомоги, мотивуючи позов тим, що вона є учасником війни, і відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем з посиланням на Закон України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не надавалась в повному обсязі. В зв’язку з цим позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати йому щорічної разової допомоги за 2008 рік.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову якою задоволити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи, і відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Виплата вказаної допомоги проводилась позивачу в розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет на 2004 – 2007 роки.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2008 році грошова допомога виплачується в розмірі 400 грн.
Згідно ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4 – зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив : «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечить один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання та території України.
Тому дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет України, не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення спору, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді :