Справа № 22ц-117/10 Суддя першої інстанції: Спінчевська Н.А .
Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
У Х В А Л А
іменем України
28 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,
за участю представника апелянта Іванова В.О .,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали цивільної справи
за апеляційною скаргою
кредитної спилки «Злагода» (далі – КС «Злагода»)
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2009 року, постановлену за заявою КС «Злагода» про видачу судового наказу про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості зі ОСОБА_4 ,
в с т а н о в и л а:
В вересні 2009 року КС «Злагода» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про розірвання кредитного договору та стягнення зі ОСОБА_4 6402 грн. 73 коп. боргу .
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2009 року в прийнятті заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі КС «Злагода» , посилаючись на неправильне застосування суддею норми матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши всі матеріали заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, виходячи зі змісту ст.ст. 95, 96 ЦПК України за вимогами, які ґрунтуються на правочинні, вчиненому в письмовій формі, судові накази можуть видаватися лише щодо стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна. При цьому, такі вимоги мають бути безспірними.
Із матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2009 року КС «Злагода» уклала зі ОСОБА_4 кредитний договір , за яким остання отримала 4000 грн. на рік зі сплатою 54% річних. КС «Злагода» звернулась із заявою про видачу судового наказу про дострокове розірвання цього договору, стягнення достроково кредиту в повному обсязі, а також 2327 грн. заборгованості по невиплачених процентах за користування кредитом.
Разом з тим, з наданого заявником розрахунку вбачається, що ОСОБА_4 оплатила 420 грн. за договором, однак КС «Злагода», не зазначивши підстав, зарахувала цю суму на погашення процентів.
До того ж, наведена у розрахунку сума заборгованості по невиплачених процентах не відповідає умовам такого нарахування, які визначено кредитним договором.
Враховуючи викладене , вимога КС «Злагода» про стягнення зі ОСОБА_4 грошових коштів не може вважатись безспірною, а наданий заявником розрахунок – достовірним.
Вимога ж заявника про розірвання кредитного договору не може вирішуватись у наказному провадженні, оскільки не передбачена ст. 96 ЦПК України.
За таких обставин та виходячи із положень ст. 100 ЦПК України, суддя обґрунтовано відмовив заявнику у прийнятті заяви про видачу судового наказу .
Доводи апеляційної скарги КС «Злагода» не можуть бути прийнятими до уваги з наведених вище підстав.
Таким чином , ухвала місцевого суду підлягає залишенню без зміни на підставі п. 1 ст. 312 ЦПК України .
Водночас, такою ухвалою судді заявник не позбавлений права звернення до суду з позовною заявою.
Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу кредитної спилки «Злагода» відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: