Справа № 22ц-864/10 Суддя першої інстанції: Павлова Ж.П.
Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
У Х В А Л А
іменем України
01 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,
за участі: позивачки ОСОБА_3,
представників третіх осіб Лупової В.В., Нікори А.М., Чаленка В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційними скаргами
акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі – АКІБ «Укрсиббанк»), публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі – ПАТ«Банк «Фінанси та кредит»)
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2010 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_7, треті особи –ПАТ «Укрсиббанк» , відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі – ВАТ «Кредитпромбанк»), ПАТ«Банк «Фінанси та кредит» , про визнання факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на майно,
в с т а н о в и л а :
В черві 2008 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_7 про визнання факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на майно.
Позивачка зазначала, що проживає з відповідачем однією сім’єю з 2002 року. За цей час на спільні кошти ними було придбано нерухоме майно в м. Миколаєві, а саме: квартира АДРЕСА_1, нежитловий комплекс буд. АДРЕСА_2, нежитлова будівля АДРЕСА_3.
Посилаючись на те, що відповідач відмовляється розділити це майно, позивачка просила суд визнати факт проживання з відповідачем однією сім’єю та визнати за нею право власності на ? частку спірного майна.
Під час розгляду справи судом були притягнуті АКІБ «Укрсиббанк», ПАТ«Банк «Фінанси та кредит» та ВАТ «Кредитпромбанк» в якості третіх осіб на стороні відповідача.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2010 року позов задоволено. Постановлено визнати за позивачкою право власності на ? частку спірного нерухомого майна.
ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ«Банк «Фінанси та кредит» не погодились з рішенням та оскаржили його .
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсиббанк», просило скасувати рішення суду , а справу направити на новий розгляд .
ПАТ«Банк «Фінанси та кредит» в своїй апеляційній скарзі просило рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 2002 року. В іншому шлюбі сторони не перебували. В 2006-2007 роках ОСОБА_7 оформив на своє ім’я за договорами купівлі-продажу право власності на квартиру АДРЕСА_1, нежитловий комплекс буд. АДРЕСА_2 та нежитлову будівлю АДРЕСА_3, які знаходяться в м. Миколаєві (а.с. 5-12).
Зазначене підтверджується поясненнями позивачки, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, актами, які складені сусідами та близькими родичами сторін (а.с. 19, 189, 194,197, 199), а також фотокартками (а.с. 30-34).
Не заперечував вказаних обставин і відповідач.
За змістом ст. 74 СК України, (дія якого розповсюджується на спірні правовідносини) майно, набуте за час спільного проживання жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На таке майно поширюються положення глави 8 цього Кодексу щодо рівності часток у спільному майні.
За таких обставин та враховуючи, що сторони не укладали письмового договору про правовий режим майна, яке було придбане в період їх спільного проживання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне майно є об’єктом спільної власності сторін та їх частки в цьому майні є рівними. Тому правильно задовольнив позов ОСОБА_3 і визнав за нею право власності на ? частину вказаного нерухомого майна.
Доводи апеляційних скарг про те, що позивачка не довела факту спільно проживання з ОСОБА_7, спростовуються дослідженими у справі доказами.
Посилання апелянтів на неможливість визнання за позивачкою права власності на частку спірного майна в зв’язку із обтяженням останнього іпотекою, не заслуговують на увагу, оскільки положення Закону України «Про іпотеку» таких наслідків не передбачають.
До того ж, правовідносини щодо предмету іпотеки, які виникають між іпотекодержателем та особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, врегульовані ст. 3 цього закону.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права , апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ«Банк «Фінанси та кредит» відхилити, а р ішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: