справа № 22ц-221,222/10 Суддя першої інстанції: Чаус Л.В.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
У Х В А Л А
іменем України
04 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Дудник Ю.П. ,
за участю: позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,
представника відповідача Сергєєвої К.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»
(далі -ВАТ КБ «Надра»)
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2009 року та ухвалу цього ж суду від 5 листопада 2009 року, постановлених
за позовом
ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення депозитних вкладів,
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ВАТ КБ «Надра» про стягнення депозитних вкладів.
Позивач зазначав, що 5 та 26 січня 2009 року уклав з ВАТ КБ «Надра» два депозитних договори, відповідно до яких він розмістив у відповідача депозитні вклади 6360 євро та 20000 грн. строком на 3 та 2 місяці, зі щомісячною сплатою відповідачем на його користь відсотків на суму депозитного вкладу із розрахунку 12,8% та 20,3% річних відповідно. 26 березня та 6 квітня 2009 року закінчився строк дії вказаних договорів, але на його прохання банк відмовився повернути гроші.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з банку, з урахуванням уточненого позову, вказані суми депозитних вкладів, а також 812,8 євро та 3045 грн. щомісячних відсотків, 47604,12 євро та 157627 грн. 80 коп. неустойки за несвоєчасне виконання зобов’язань. Крім того, стягнути з відповідача 8500 грн. моральної шкоди.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2009 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 5 листопада 2009 року, якою виправлені арифметичні помилки в рішенні, позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 82401 грн. 76 коп. та 22864 грн. 56 коп. депозитних вкладів та відсотків за їх користування. Також суд розподілив судові витрати.
В апеляційній скарзі ВАТ КБ «Надра» просить рішення та ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, суд неповно з'ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із змісту параграфу 2 глави 71 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором (ст. 1058 ЦК). Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ст. 1060 ЦК). Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ст. 1061 ЦК).
Судом встановлено, що 5 та 26 січня 2009 року ОСОБА_3 уклав з ВАТ КБ «Надра» два договори банківського вкладу, відповідно до яких він розмістив у відповідача депозити 6360 євро та 20000 грн. строком на 3 та 2 місяці, зі щомісячною сплатою відповідачем на його користь відсотків на суму депозитного вкладу із розрахунку 12,8% та 20,3% річних відповідно. В п. 4.2 цих договорів відображені положення ст. 1061 ЦК щодо строку нарахування процентів.
26 березня та 6 квітня 2009 року закінчився строк дії вказаних договорів, але на прохання позивача банк відмовився повернути вклади та проценти на суму цих вкладів.
За таких обставин та враховуючи положення ст. 526 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не виконав умови договір банківського вкладу, а тому з останнього підлягає стягненню суми вкладів, внесених позивачем та проценти на суму цих вкладів за період з моменту укладення договорів до часу ухвалення рішення суду.
З цих же підстав не можуть братись до уваги доводи відповідача про те, що проценти на суму вкладу повинні нараховуватись лише на строк дії договору, оскільки суми вкладів ОСОБА_3 були списані банком після закінчення строку дії договорів на інші рахунки .
До того ж, представник відповідача в апеляційному суді пояснив, що позивач не мав можливості зняти свої вклади та проценти з інших рахунків.
Доводи апеляційної скарги про те, що банк звільняється від обов’язку повернути депозитні вклади ОСОБА_3 на час введення мораторію, суперечать чинному законодавству.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (далі –Закон), в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» від 24 липня 2009 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів поширювався на зобов'язання, строк виконання яких настав до призначення тимчасової адміністрації.
Постановою Правління Національного Банку України (далі – НБУ) від 10 лютого 2009 року № 59 в ВАТ КБ «Надра» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 10 серпня 2009 року та призначено тимчасову адміністрацію до 10 лютого 2010 року. Постановою правління НБУ № 452 від 5 серпня 2009 року строк дії мораторію продовжено до 10 лютого 2010 року.
Отже, мораторій, введений 10 лютого 2009 року, не поширювався на зобов'язання банку за спірними договорами, строк виконання яких настав 26 березня та 6 квітня 2009 року.
Крім того, за ч. 3 ст. 85 Закону протягом дії мораторію заборонялось стягнення за виконавчими документами, нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за порушення грошових зобов'язань.
Тому, у будь-якому разі, мораторій не поширювався на виконання основного грошового зобов'язання, у тому числі і повернення депозитного вкладу, незалежно від строку виконання зобов’язань.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Що стосується оскаржуваної ухвали суду, якою виправлені арифметичні помилки в рішенні, то вона також підлягає залишенню без зміни, оскільки при її постановлені суд першої інстанції вимог чинного законодавства не порушив.
Керуючись статями 303, 308, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» відхилити, р ішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2009 року та ухвалу цього ж суду від 5 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: