ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"22" серпня 2006 р. | Справа № 6/82-06-2266 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: Жук М.С.
Від 1 відповідача: не з’явився
Від 2 відповідача: Рєуцой О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер -50”
на рішення господарського суду Одеської області
від 10.07.2006 року
у справі № 6/82-06-2266
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер -50”
до відповідачів:
1. Закрите акціонерне товариство „Одеська фабрика технічних тканин”;
2. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області
про зобов’язання виконати певні дії
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 р. ТОВ „Інтер -50” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ЗАТ „Одеська фабрика технічних тканин” про зобов’язання здійснити роботи по першому капітальному ремонту житлового багатоквартирного будинку, розташованого в м. Одесі, вул. Пастера, 50.
В процесі розгляду даної справи позивач заявою від 29.05.2006 року уточнив свої позовні вимоги і просив господарський суд зобов’язати ЗАТ „Одеська фабрика технічних тканин” (далі - фабрика) прийняти участь в роботах по ремонту, потреба в якому виникла після приватизації квартир та зобов’язати регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - відділення) організувати фінансування проведення першого ремонту після приватизації квартир.
Позовні вимоги обґрунтовувалися приписами п. п. 1 та 5 Порядку участі в організації і фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, відповідно до яких колишні власники багатоквартирних будинків зобов’язані брати участь у роботах, потреба в якому виникла після приватизації квартир, а якщо у будинку приватизовані всі квартири, колишній його власник фінансує проведення тільки першого після приватизації ремонту.
Фабрика позов не визнала вказуючи на те, що позивач в односторонньому порядку привласнив собі право представляти інтереси об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, якого за вказаною адресою не створено, а тому він не є належним позивачем у цій справі.
Відділення, яке було залучено судом до участі у справі в якості іншого відповідача, заперечувало проти позову посилаючись на те, що здійснює тільки управління майном і витрати Фонду держмайна України на проведення будь –яких ремонтних робіт Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік” не передбачені.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.2006 р. у справі (суддя Демешин О.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю у зв’язку з відсутністю порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
ТОВ „Інтер - 50” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду повністю скасувати і прийняти нове рішення. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд порушив та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, неповно з’ясував обставини, що мають істотне значення для справи, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до свого статуту ТОВ „Інтер - 50” створено відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу, Законів України „Про господарські товариства”, „Про зовнішньоекономічну діяльність”, „Про інвестиційну діяльність” для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку і наступного його розподілу між учасниками; засновниками товариства є фізичні особи, що мешкають у квартирах № 2, 9, 14 будинку № 50 по вул. Пастера в м. Одесі, які до статутного фонду товариства внесли рухоме майно (копіювальний апарат, автомобіль, стільці, крісла, комп’ютер та металеві шафи (п. п. 1.1, 1.3.3, 5.8.3).
Таким чином, наявні у справі матеріали свідчить про те, що ні сам будинок № 50 по вул. Пастера в м. Одесі, ні будь –яка з квартир цього будинку не належать позивачеві на праві власності і на балансі в нього не знаходяться. Позивач цих обставин не спростовував.
Положення статті 24 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачають участь колишнього власника у першому капітальному ремонті будинку з метою запобігання руйнування та пошкодження будинку і стосуються безпосередньо власників квартир цього будинку або зареєстрованої у відповідності з вимогами цього Закону юридичної особи –об’єднання співвласників квартир цього багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовам, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, ТОВ „Інтер –50” не є суб’єктом матеріального права, на захист якого ним подано позов.
Разом з тим, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших, встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов’язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом (в інтересах якої звернулись з позовом), суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
За таких обставин, місцевий господарський суд прийняв законне та правильне рішення про відмову у задоволенні позову у зв’язку з його необґрунтованістю.
Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи встановлених судом, не впливають на правильність вирішення даного спору по суті.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви позивача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2006 року у справі № 6/82-06-2266 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Інтер - 50” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.