Справа № 2а –1355/09  

Справа № 2а –219/10

27 травня 2010 року    

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 травня лютого 2010 року    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

       Головуючого – судді:  Казидуб О.Г.

       при секретарі:              Кудренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Черкаського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Білик Анатолія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора Черкаського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Білик Анатолія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, вказуючи, що 15.06.2009 року відповідачем, інспектром Черкаського взводу ДПС Білик А.І., було винесене на його ім»я постанову № 3704 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Однак про цю постанову він дізнався лише 30.09.2009р. коли був викликаний до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у зв’язку з штрафом ДАЇ.

За його вимогою йому було надано копію постанови та копію реєстра № 132, згідно якого він отримав цю постанову.

Однак він особисто не отримував цю постанову, так як вона була відправлена на іншу адресу: 18005 АДРЕСА_1 у якій проживають квартиронаймачі. 02.10.2009р. він звернувся до сусідів і вони йому розповіли, що того дня їм принесли листа та попросили розписатися незважаючи на те, що там стояла чужа фамілія, вони зберегли того листа та віддали йому.

На підставі викладеного просить поновити строк оскарження постанови згідно зі статтями 287-289 КУаАП у суді протягом десяти днів від дня її отримання 30.09.2009р.

Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи, винесена незаконно та не підлягає скасуванню з огляду на нижченаведене:

1. Зазначена постанова винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення та без його участі.

Таким чином, при винесені постанови порушено порядок провадження у справах про адміністративне порушення визначений ст. 254. 256, 257, 278. 279, 280 КУпАП, оскільки не складався і йому не надсилався протокол про адміністративне правопорушення, при чому було порушено його права, зазначені в ст.268 КУпАП, тому що його не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення і він не був присутній при розгляді його справи, не приймав участі у з»ясуванні обставин що мають значення при вирішенні справи, не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи та скористатись юридичною допомогою фахівця, тощо.

2. Згідно з постанови перевищення швидкості було зафіксовано за допомогою приладу «ВІЗІР» № 0812400.

У вересні 2009 року Генеральною Прокуратурою України було направлено у Госдержавтоінспекцію припис про призупинення розсилання по пошті штрафів за перевищення швидкості на основі показників прилада «ВІЗІР», так як прилад не відноситься до приладів автоматичної фіксації перевищення швидкості, а це означає що згідно Українського законодавства його показники не дають достатньої основи для звинувачення у адміністративному порушенні.

За допомогою прилада «ВІЗІР» працівники ДАЇ мають право тільки зафіксувати перевищення швидкості, після чого повинні зупинити порушника та у його присутності скласти протокол про адміністративне правопорушення.

3. Оскільки фото фіксацію було зроблено не в автоматичному режимі, то в даному випадку не можуть застосовуватись норми ч.6 ст.258 КУпАП, оскільки він не підпадає під чіткий перелік випадків коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

4. Чітко пам»ятає, що у понеділок 15.06.2009р. їдучи на роботу з м. Черкаси у м.Чигирин, проїжджаючи через село Трушивці на 132 км. Траси Канів – Чигирин не порушував швидкісний режим дорожнього руху.

За свій майже двадцятидев»ятирічний стаж водія не має жодного правопорушення і завжди дотримається Правил дорожнього руху.

На місці події обабіч траси відкрита місцевість та він не міг не побачити службового автомобіля та інспектора Даї, тому має припущення, що на зустріч йому рухався приватний автомобіль у якому інспектор ДАЇ проводив фото фіксацію приладом «ВІЗІР».

А тому просить суд скасувати постанову № 3704 від 15.06.2009р. у справі про адміністративне порушення та закрити справу відносно ОСОБА_1 за відсутністю у його діях складу правопорушення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не відомі, хоча про день, час та місце судового засідання був завчасно позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні 15.06.2009 року відповідачем була винесена постанова відносно позивача про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП в виді штрафу в сумі 306 грн., в якій вказано, що він, 15.06.2009 року о 10.45 год. на 132 км а/д Канів – Чигирин с. Трушівці керуючи автомобілем ВАЗ – 2104, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 83 км/год, перевищив встановлену швидкість на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом ВИЗИР № 0812400.

Суд вважає, що вказана постанова є незаконною, у зв’язку з порушенням  процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, та в зв’язку з тим, що постанова не вмотивована і не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону та які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому підлягає скасуванню з таких підстав.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.

При винесенні постанови були грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Всіх наданих позивачеві цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, винесення постанови відносно власника транспортного засобу можливо, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.

Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.

Прилад „Візир” яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). У підтвердження того факту, що вказаний прилад „Візир” не є засобом автоматичної фіксації, може бути інструкція до цього приладу. В розділі 2 вищевказаної інструкції „Основні технічні характеристики”, чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний.

Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч, а не того, який зазначено в постанові чи на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль. Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана в постанові належить саме автомобілю позивача, а не до іншого автомобіля.

Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.

За таких умов, фіксація правопорушення відносно позивача не відповідає вимогам закону.

У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, ким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідальності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

У відповідності до  вимог ст. 9 Конституції України  та Закону України „Про ратифікацію Конвенції” від 17.07.1997 року „Європейська конвенція про захист прав людини та основновоположних свобод” і протоколи до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 даної Конвенції та ст. 2-4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються  і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, закріплено право особи на справедливий  суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертиз та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально поінформована зрозумілою для нього мовою компетентним  органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час  і можливості, необхідні  для підготовки  свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідач на думку суду не з’явився в судове засідання без поважних причин, заперечень проти адміністративного позову та доказів правомірності свого рішення не надав.

    Відповідно до ч. 1 ст. 100 КУС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд вважає, що позивач пропустив 10-ти денний строк звернення до суду на оскарження постанови з поважних причин, а тому необхідно на підставі ст. 102 КАС України поновити даний строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163  КАС  України, ст. ст. 9, 33, 52, 268, 287-289 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Черкаського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Білик Анатолія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю.

Постанову № 3704 від 15.06.2009р. складену інспектором Черкаського взводу ДПС старшого прапорщика міліції Білик Анатолієм Івановичем у справі про адміністративне порушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП в виді штрафу в сумі 306 грн. - скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП в виді штрафу в сумі 306 грн. - закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: