Судове рішення 2-777-2010 від 01.04.2011

Судове рішення #9617935

Код суду 0555 Справа №2-777/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Циктіча В.М.,

при секретарі Осадчій А.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представниці відповідача Скрипник О.О ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у березні 2010 року звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом третьої групи у зв'язку із захворюванням, отриманим внаслідок участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на основну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак він отримує пенсію у значно меншому розмірі. Враховуючи, що мінімальна пенсія за віком не може бути меншою, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, позивач вважає, що відповідач мав платити пенсію в більшому розмірі, тому просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача призначити йому основну пенсію із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.02.2010 року.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких пояснив, що позивач дійсно знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м.Ясинувата та отримує пенсію як інвалід третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відноситься до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок даної катастрофи. Відповідач погодився із тим, що позивач відповідно до ст.ст.49, 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на основну пенсію з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, в силу ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із зазначеним законом. На думку відповідача, дана норма забороняє застосування мінімального розміру пенсії за віком у разі призначення пенсії у відповідності з іншими законами, у т.ч. Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Крім того, Постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 встановлені конкретні розмірі пенсій для осіб зазначеної категорії.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представниця відповідача заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи дійшов наступного.

Позивач є інвалідом третьої групи, його захворювання пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перша категорія (а.с.5-7). Зазначені обставини ніким не оспорюються.

Позивачеві на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за його вибором призначена пенсія за 3 групою інвалідності, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та встановлює засади соціального захисту населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Остання призначається після виникнення права на державну пенсію.

Абзацом 4 частини 1 статті 50 Закону № 796-ХІІ (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Стаття 50 Закону № 796-ХІІ згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладена в новій редакції в частині того, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ (в редакції до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладена в новій редакції, за якою розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 3 групі інвалідності, складає 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам, постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач в письмових запереченнях посилається на те, що виплата пенсії позивачеві відбувалася на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Вищевказані доводи судом не приймаються до уваги, оскільки за змістом ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової, Кабінету Міністрів України не делеговані, останньому надане лише повноваження щодо затвердження порядку застосування передбачених законом пільг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 суперечить положенням ст.ст. 50, 54, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню до спірних відносин підлягають саме норми Закону № 796-ХІІ, тобто позивачеві повинна сплачуватися державна та додаткова пенсія у розмірі, визначеному в статтях 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з застосуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідач наполягає, що за ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Суд у зв’язку з цим зазначає, що стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнена частиною третьою згідно з Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV, який набрав чинності з 31 березня 2005 року, в той час, як до частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни, за якими - обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводяться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", були внесені згідно з Законом України від 17 листопада 2005 року N 3108-IV, що набрав чинності з 13 грудня 2005 року, тобто в даному випадку застосовується принцип дії законів у часі, за яким до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми закону, що набрав чинності пізніше.

Крім того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком. Також, слід врахувати, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбачений частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку вирахування мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, суд враховує, що в теперішній час діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 зі змінами і доповненнями, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховуються відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність встановлених законом підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України ”Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2010 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: