Справа № 2-А-69/10

П О С Т А Н О В А

І м е н е м    У к р а ї н и

20 травня 2010 року                     м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд  м. Дніпродзержинська, у складі:

Головуючого, судді – Похвалітої С.М.,

Суддів: Івченко Т.П., Гібалюк Т.Я.,

При секретарі – Цинській О.В.

За участю:

•   позивача ОСОБА_1,

•   представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

У своєму позові ОСОБА_1 прохала суд визнати її право здійснювати податковий облік  за раніш встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру та звільнити її від індивідуального ідентифікаційного номеру, виключити індивідуальний ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру, знищити облікову картку, проставити в паспорті позивача відмітку про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру; зобов’язати Дніпродзержинську ДПІ у Заводському районі м.Дніпродзержинська виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер і загальні відомості про неї; зобов’язати Дніпродзержинську ДПІ у Заводському районі м.Дніпродзержинська знищити облікову картку № ІДР на підставі якої, були внесені дані, про привласнення індивідуального ідентифікаційного номеру і загальні відомості про неї, в інформаційному фонді Державного реєстру Дніпродзержинської ДПІ м.Дніпродзержинська та Державної податкової адміністрації України; зобов’язати Державну податкову адміністрацію України виключити індивідуальний ідентифікаційний номер і всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків і інших обов’язкових платежів та повідомити її у встановлені терміни письмовою відповіддю про виключення всієї інформації про неї з Державного реєстру, включаючи прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер і все пов’язане з нею; зобов’язати Дніпродзержинську ДПІ у Заводському районі м.Дніпродзержинська зробити в її паспорті на сторінках 7, або 8, або 9 відмітку наступного змісту: «має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру», завірити її підписом відповідальної особи і гербовою печаттю ДПІ м.Дніпродзержинська і зберегти за заявником раніш встановлену форму обліку платника податків і інших обов’язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру та допустити рішення до негайного виконання.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилалась на обставини викладені в позову, в ході розгляду справа уточнила вимоги, а саме прохала суд визнати дії Дніпродзержинської міської державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України в частині порядку внесення даних про неї в базу даних інформаційного фонду Державного реєстру та присвоєння їй індивідуального ідентифікаційного номеру фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів – неправомірними; визнати її право здійснювати податковий облік позивача за раніш встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру та звільнити позивача від індивідуального ідентифікаційного номеру; зобов’язати Дніпродзержинську міську державну податкову інспекцію виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер і загальні відомості про неї; зобов’язати Дніпродзержинську міську державну податкову інспекцію знищити Облікову картку форми № 1 ДР, на підставі якої були внесені дані про присвоєння їй індивідуального ідентифікаційного номеру і загальні відомості про неї в інформаційному фонді Державного реєстру Дніпродзержинської міської державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України; зобов’язати Державну податкову адміністрацію України виключити індивідуальний ідентифікаційний номер і всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків і інших обов’язкових платежів та повідомити її у встановлені терміни письмовою відповіддю про виключення всієї інформації про неї з Державного реєстру, включаючи прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер і все пов’язане з нею; зобов’язати Дніпродзержинську міську державну податкову інспекцію зробити в паспорті позивача на сторінках 7, або8, або 9 відмітку наступного змісту: «має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру», завірити її підписом відповідальної особи і гербовою печаткою Дніпродзержинської міської державної податкової інспекції; зобов’язати Дніпродзержинську міську державну податкову інспекцію зберегти за заявником раніш встановлену форму обліку платника податків і інших обов’язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру та допустити рішення до негайного виконання.

Представники відповідачів Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську та Державної податкової адміністрації України, у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у  задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" особи, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, мають право сплачувати податки та інші обов'язкові платежі за раніше встановленою формою обліку, про що робиться відповідна відмітка в паспорті такої особи.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 є віруючою людиною і за своїми релігійними переконаннями відмовляється від присвоєного ідентифікаційного номера, про що повідомляла відповідачів.

Окрім цього, позивачка ОСОБА_1 є фізичною особою, внесена у Державний реєстр фізичних осіб України, згідно даних в обліковій картці (НОМЕР_1) дата занесення до Державного реєстру фізичних осіб - 21 липня 1997 року (а.с.30).

Як вбачається з Акту № 7 від 26 грудня 2003 року «про виділення до знищення документів тимчасового зберігання» комісія Державної податкової інспекція у м.Дніпродзержинську на підставі Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, та виписки із протоколу 31 засідання Центральної експертної комісії Державної податкової адміністрації України від 30 липня 1998 року,  знищила документи, які не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення, а саме 287026,00 облікових карток.

Згідно до зазначеного акту були знищені облікові картки фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів за 1996-1999 роки, до списку який увійшла й облікова картка  ОСОБА_1 (а.с.30, 31-33)

Згідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 року, передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з єдиного державного реєстру.

Відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», облік платників податків і зборів здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства. Так, стаття 2 зазначеного закону визначає завдання органів державної податкової служби, серед яких поряд зі здійсненням контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повноти і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством є у тому числі і формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб.  

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів» від 16.07.1999 року зазначено, що Державний реєстр створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

Згідно до вимог ст. 5 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів» від 16.07.1999 року зазначено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

 Як зазначено в ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів» від 16.07.1999 року, Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.

Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Процедуру внесення відмітки до паспорту фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, про що офіційно повідомляє орган державної податкової служби визначає Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України спільно з Міністерством внутрішніх справ України 19.10.2004 року № 602/1226.

П.1 Порядку визначено, що цей Порядок, розроблений згідно із Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (зі змінами) та Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 N 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження", який встановлює процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

Відповідно до п.1.4, п.1.5 зазначеного Порядку, визначено, що особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку.  Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.

Пунктом 2 зазначено Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби.

Так, в залежності від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів. Особа пред'являє: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (1) (за наявності).

Відповідно до ч.3.4 зазначеного Порядку, у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.

Інформація, зазначена в заяві використовується податковими органами для формування відносно особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, відповідної особової справи. Після її формування, дані про таку особу виключається з Державного реєстру, без порушень повноти обліку платників податків та інших обов’язкових платежів, з обліку особи здійснюється в альтернативній формі – за серію та номером паспорту.

Відповідно до п.5.5 Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України спільно з Міністерством внутрішніх справ України 19.10.2004 року № 602/1226, до 10 числа кожного місяця посадова особа органу внутрішніх справ надсилає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням повідомлення органу внутрішніх справ про заміну паспортів і перенесення відміток та передачу відривних корінців до довідок за формою N В3 тих осіб, до паспортів яких було внесено відмітку вперше. Форму повідомлення наведено в додатку 5. У зазначеному повідомленні вказується перелік осіб, яким було замінено паспорт на новий з перенесенням відмітки (графи 1-5), та перелік осіб, до паспортів яких за попередній місяць було унесено відмітку (графи 1, 6-9). Відривні корінці до довідок за формою N В3, надані особами, до паспортів яких було внесено відповідні відмітки вперше, надсилаються разом з повідомленням.

Згідно до п.6.1 зазначеного Порядку, після надходження відривного корінця до форми N В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України спільно з Міністерством внутрішніх справ України 19.10.2004 року № 602/1226, розроблений згідно з Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів» та з метою його виконання для усунення прогалин в регулюванні спірного питання.

Цей нормативно-правовий акт у встановленому порядку не був визнаний неправомірним, є чинним і підлягає застосуванню.

Як видно з матеріалів справи, позивач у встановленому вказаним нормативно-правовим актом порядку до ДПІ у м.Дніпродзержинську та органу внутрішніх справ за місцем проживання не зверталася та відповідних документів не надавала.

Таким чином, реалізація прав позивачки на альтернативному обліку при сплаті податків та інших обов’язкових платежів залежить виключно не від бездіяльності відповідачів, а від неї самої.

Судом встановлено, що при зверненні позивача до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську щодо внесення відмітки до її паспорта про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, через свої релігійні переконання, їй було роз’яснено щодо необхідності здійснення певної процедури для отримання такої відмітки в паспорті, згідно діючого законодавства України, посилаючись на положення Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» та Порядку.  

Окрім цього, відповідно до ст.ст.6,7 Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтва про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992 року, вносити до паспорта записи, не передбачені цим положенням, та іншими нормативно-правовими актами України забороняється, записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюється паспортною службою.

Таким чином, саме посадова особа органу внутрішніх справ вносить на 7-9 сторінках паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4 до Порядку.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року, ст.ст. 1, 2, 5, 17 Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 15.05.2003 року, Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992 року,  Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів" затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р., ст.ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинську, Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити .

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області в апеляційному порядку, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги чи заяви про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції, у десятиденний строк з дня її проголошення, із наступною подачею апеляційної  скарги  на  постанову  суду першої інстанції, яка подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

    Судді:                             С.М.Похваліта

Т.Я.Гібалюк    

Т.П.Івченко