Справа № 2-А-343/10

П О С Т А Н О В А

І м е н е м    У к р а ї н и

15 червня 2010 року                     м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд  м. Дніпродзержинська, у складі:

Головуючого, судді – Похвалітої С.М.,

При секретарі – Цинськой О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги .

В своєму позові позивач прохала суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 2006 року по 2009 рік у розмірі 5117 грн. 10 коп.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явились, надали до суду заяви, у яких прохають розглядати справу за їх відсутність.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази надані сторонами, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.

Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду, суд встановив, що відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Окрім цього, суд вважає, що пенсіонери складають одну з найбільш соціально незахищених верств населення, є найменш правообізнаними особами, а також те, що позивач не повинна слідкувати за правильністю нарахування та виплати періодичних виплат, а також і те, що представник відповідача не посилався на пропущення позивачем строку звернення із зазначеним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка діяла до 28.12.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зазначена стаття набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджені не були.

Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки її дію було зупинено.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

За вимогами чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р., іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Дію ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007  визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, 09 липня 2007 року відновлено дію ст. 6 зазначеного закону.

Тому, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи саме з 09 липня 2007 року, а тому підстав для перерахунку за період з січня 2006 року по 09 липня 2007 рік у відповідача були відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає "мінімальну пенсія за віком", про яке йдеться в зазначеній статті, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Оскільки діючим законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, окрім передбаченого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому зазначена норма не є перешкодою для застосування даної величини для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.

Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 01 квітня – 406 гривень, 1 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до статті 62 Закону України від 19.12.2006р. "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року  з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Згідно до ст. 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік суд вважає, що підлягають частковому задоволенню.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року, викладене положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції. Таким чином, відновлено дію статті зазначеного закону.

Статтею 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня – 498,00 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Окрім того суд вважає, що після прийняття Конституційним Судом України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не вносилося будь-яких змін до ст.6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» № 2195- ІV від 18.11.2004 року, а тому відповідно у період 2009 році відповідач зобов’язаний діяти відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» № 2195- ІV від 18.11.2004 року, тобто нараховувати та виплачувати позивачу пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантується. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на збереження їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальних захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальних захист громадян, які мають статус «дитина війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Згідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонду України покладено обов’язок щодо:

•   призначення пенсій;

•   підготовки документів для її виплати;

•   забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Окрім цього, пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись   ст.ст.6, 22, 46, 64 Конституції України,   Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 2, 8, 11, 99, 100, 102, 159-163 КАС України, суд, -  

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги , задовольнити частково .

Визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо не вчинення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсій відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, неправомірною.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  з урахуванням фактично отриманих нею сум за зазначені періоди.

У задоволені в іншій частині позову ОСОБА_1, відмовити .

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області в апеляційному порядку, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги чи заяви про апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції, у десятиденний строк з дня її проголошення, із наступною подачею апеляційної скарги на постанову  суду першої інстанції, яка подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                             С.М.Похваліта