Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2010 року Справа № 2а-1664/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Колтуновій А.Ю.
за участю представників:
- від позивача –Костенко М.М.,
- від відповідача –Санкаускас Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу.
Обставини справи:
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі –позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дій головного державного виконавця підрозділу ДВС Санкаускас Н.В. щодо винесення постанови по ВП 18051668 від 11.05.2010р. про накладення штрафу неправомірними; скасування постанови головного державного виконавця підрозділу ДВС Санкаускас Н.В. по ВП 18051668 від 11.05.2010р. про накладення штрафу; зобов’язання головного державного виконавця підрозділу ДВС Санкаускас Н.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження по ВП 18051668.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі виконавчого листа №2-а2/10 від 10.03.2010р. виданого Маловисківським районним судом Кіровоградської області, яким зобов’язано позивача здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з січня 2009 р.
На підставі вказаного виконавчого листа 22.03.2010р. відповідачем було відкрито виконавче провадження.
У зв’язку з оскарженням в апеляційному порядку рішення суду на підставі якого було видано виконавчий лист, позивач 26.03.2010р. звернувся до відповідача із заявою про відкладення виконавчого провадження.
07.04.2010р. Маловисківським районним судом Кіровоградської області прийнято рішення про зупинення стягнення за виконавчим листом, а також визнано вказаний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Вказана ухвала була направлена позивачем на адресу відповідача. Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Але всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження »відповідачем виконавче провадження не було закінчено, і крім того, 11.05.2010р. прийнято постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду.
Враховуючи викладені обставини позивач просить позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представником відповідач подано письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнаються з тих підстав, що посадові особи відповідача у спірних правовідносинах діяли в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження », а тому підстави для задоволення позову відсутні.
В судовому засіданні 10.06.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 15.06.2010р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
19 лютого 2010 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області прийнято постанову у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України, якою зобов’язано позивача здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з січня 2009 р.
10 березня 2010 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області на виконання вказаної постанови видано виконавчий лист № 2-а-2/2010 (а.с. 19).
16 березня 2010 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 18051668 (а.с. 17) щодо виконання виконавчого листа № 2-а-2/2010.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою є виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Відповідно до ст. 24 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Аналізуючи вказані норми Закону України «Про виконавче провадження»та фактичні правовідносини, які виникли на підставі вказаних норм, судом не встановлено порушень відповідачем порядку відкриття виконавчого провадження.
23 березня 2010 року позивачем до Маловисківського районного суду Кіровоградської області було подано заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с. 21, 22).
07 квітня 2010 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області прийнято ухвалу по справі № 2а-2/2010р., якою зупинено стягнення за виконавчим листом № 2-а-2/2010 від 19.02.2010р. та визнано вказаний виконавчий лис таким, що не підлягає виконанню.
Позивач листом від 08.04.2010р. (а.с. 24) звернувся до відповідача та повідомив про прийняття Маловисківським районним судом Кіровоградської області ухвали від 07.04.2010р., а також вказав на необхідність закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження ».
Відповідно до п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження » виконавче провадження підлягає закінченню у випадку скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частина 1 ст. 254 КАС України визначає, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Згідно інформації Маловисківського районного суду Кіровоградської області (а.с. 27) 12.04.2010р. на ухвалу суду, якою визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3
Отже, ухвала Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2010р. по справі № 2а-2/2010р., якою зупинено стягнення за виконавчим листом № 2-а-2/2010 від 19.02.2010р. та визнано вказаний виконавчий лис таким, що не підлягає виконанню не набрала законної сили, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження, про що був повідомлений позивач листом від 06.05.2010р. (а.с. 29).
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження » після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Згідно ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження » у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У зв’язку з невиконанням рішення суду в добровільному порядку, відповідачем 11.05.2010р. прийнято постанову про накладення штрафу від 11.05.2010р., якою до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
З урахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що посадові особи відповідача у спірних правовідносинах діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України "Про виконавче провадження", а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 11.06.2010р.
Суддя –підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.