УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ вул. Солом’янська, 2-А

№ 22-4740/09 Головуючий у 1-ін. - Сухомлинов С. М.

Доповідач - Коротун В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Коротун В.М.,

суддів - Євтушенко О.І., Білич І.М.,

при секретарі -Тороп Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, заслухавши доповідь судді Коротун В.М., пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

В грудні 2008 року позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 06 жовтня 2008 року приблизно о 09 годині 20 хвилин по вул. . Харківське шосе в м. Києві сталася ДТП між автомобілями «форд-сієра», д.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_5 та під керуванням ОСОБА_4 та ВАЗ НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_6 та під Керуванням ОСОБА_3

Внаслідок ДТП автомобілю ВАЗ НОМЕР_2 були спричинені пошкодження, чим позивачу ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду.

Оскільки винним в ДТП позивачі вважали відповідачів, то вони і просили стягнути з них матеріальну та моральну шкоду.

Відповідачі позов визнали, не заперечують, що вони винні в ДТП, та те, що заподіяли своїми діями позивачам матеріальну та моральну шкоду.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5 136 гривні 37 коп. - матеріальної шкоди, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по 3 000 гривень моральної шкоди та судові витрати. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення яким позов задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду та на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по 4 900 гривен - моральної шкоди та з ОСОБА_4 на користь позивачів по 100 гривен моральної шкоди, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановлены рішення неповно з’ясував всі суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 жовтня 2008 року, приблизно о 09 годині 20 хвилин по вул. Харківське шосе в м. Києві сталася ДТП між автомобілями «форд-сієра» д.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_5 та під керуванням ОСОБА_4 та ВАЗ д.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_6 та під керуванням ОСОБА_3

Згідно постанови від 08 жовтня 2008 року Дарницького районного суду м. Києва винним в ДТП було визнано ОСОБА_4, який порушив ПДР України і який був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

Внаслідок ДТП позивачу ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна шкода. Так, за ремонт пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 сплатив 16 932 гривні 20 коп. Оскільки автомобіль позивача було застраховано, то МТСБУ в лютому 2009 року здійснило страхове відшкодування позивачеві ОСОБА_3 в розмірі 11 768 гривень 83 коп.

Таким чином не відшкодована сума матеріальної шкоди складала 5 163 гривні 37 коп.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріальну шкоду в сумі 5 163 гривні 37 коп. слід стягнути з ОСОБА_4, як особи яка керувала транспортним засобом на користь ОСОБА_3

Однак, повністю з таким висновком погодитись не можна.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом без яких-небудь правових підстав, лише за усною згодою власника транспортного засобу ОСОБА_5, який є його батьком.

Враховуючи вказане, колегія вважає, що відповідальність перед ОСОБА_3 за заподіяну йому матеріальну шкоду повинні нести солідарно як ОСОБА_4, який без законних на те підстав керував транспортним засобом, так і ОСОБА_5 - власник транспортного засобу, який дав усну згоду на керування автомобілем своєму сину відповідачу по справі ОСОБА_4, який і скоїв ДТП.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що діями відповідача ОСОБА_4 позивачам було заподіяно моральну шкоду.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що діями ОСОБА_5 позивачам також було заподіяно моральну шкоду.

Враховуючи вимоги розумності та справедливості, колегія суддів вважає за можливим стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по 1 000 гривень моральної шкоди на кожного та з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по 1 000 гривень моральної шкоди на кожного.

Також підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів і судові витрати.

Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року скасувати та постановити нове.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 5 163 гривні 37 копійок - матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1 000 гривень - моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 1 000 гривень - моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1 000 гривень - моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 1 000 гривень - моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 931 гривня 63 коп.

Рішення може бути оскаржено на протязі 2 (двох) місяців до Верховного Суду України в касаційному порядку з моменту проголошення, через суд касаційної інстанції.