33-440

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року суддя апеляційного суду Київської області Шилова Т.С., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м, Києві адміністративні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 26.06.2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 26 червня 2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 340 МК України громадянина Ісламської республіки Іран ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в м. Тегеран, працюючого в фірмі судової компанії „Marine Project" на посаді суперінтенданта - у вигляді конфіскації 7300 доларів сша.:

Згідно з постановою, 12 червня 2009 року ОСОБА_4 прилетів з Ірану до України літаком авіакомпанії „Середземноморські авіалінії", рейсом № 208. В процесі проходження митного оформлення він заповнив митну декларацію, в п.3.1 якої заявив про наявність у нього 10000 евро. В ході проходження ним митного контролю у ОСОБА_4 були виявлені також 7300 доларів США, які зберігались в паперовому конверті у внутрішній кишені його піджака. Тоді як у відповідності до п-.2 розділу 2 чинної на той час. Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою правління Національного банку України № 148 від 27 травня 2008 року, фізична особа мала право ввозити в Україну готівку, що переміщувала в еквіваленті 10000 евро, лише за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі

На постанову суду надійшла апеляція від представника правопорушникаОСОБА_2, в якій він просить постанову судді скасуватиприйняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_4 доадміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі ста

неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На обгрунтування свогопрохання апелянт посилається на те, що ОСОБА_4 не намагавсяприховати наявні у нього кошти, не задекларував долари у зв’язку знеправильним розумінням закону. Крім того, про наявні у нього кошти заявивв усному порядку. Апелянт вважає, що ці обставини, а також щире каяттяОСОБА_4 відносить до обставин, які пом’якшуються

відповідальність, а тому застосування конфіскації валюти є надто суворим адміністративним стягненням.

Представник правопорушника адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її, посилаючись на те що ОСОБА_4 не мав наміру порушувати митні правила’ адміністративне правопорушення скоїв неумисно, добровільно видав всю наявні у; нього грошові кошти.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи, наведені в скарзі заслухавши пояснення представника, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного,

 Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 3З Кодексу України.про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Розглянувши справу, суддя правильно встановив, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у недекларуванні в повному обсязі готівки, що переміщувалась через митний кордон України та потребувала обов’язковому декларуванню., вчинив порушення митних правил передбачене ст. 340 МК України.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника конкретного виду адміністративних стягнень, передбачених в санкції ст. 340 МК - штрафу або конфіскації валюти, суддя, у відповідності з наведеними вимогами КУпАП, належним чином врахував конкретні обставини вчинення ним адміністративного правопорушення та дані про особу правопорушника.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_4 він не мав наміру приховувати іноземну валюту, заявив усно про її наявність, що свідчить про виконання ним вимог митних правил, не може бути прийнято до уваги.

У відповідності зі ст. 81 Митного Кодексу України обов’язок декларування покладений на декларанта, який повинен заявити за встановленою формою точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також надати відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно зі ст. 97 Митного Кодексу України, постановою Правління НБУ № 283 від 12.07.2000 року „Про порядок переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських’ металів, платіжних документів, інших банківських документів та платіжних карток через митний кордон України" при перевезенні громадянами-нерезидентами валюти, яка перевищує 10000 евро необхідно обов’язково заповнювати митну декларацію і декларування за усною формою не передбачене.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4, знаючи порядок ввозу івалюти в Україну, умисно порушив митні правила.

Виходячи з наведеного, підстав для зміни постанови не вбачаю.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 26.06, 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 340 МК України - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.