АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-7273
Головуючий у 1 інстанції: Гримич М. К.
Доповідач: Євтушенко О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2009 року Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого: ЄВТУШЕНКО О.І.
суддів: КОРОТУНА В.М. , ПОЛИВАЧ Л.Д.
при секретарі ТУРЧЕНКО Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ «Люботинський завод «Продтовари» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2009 року в справі за заявою Дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» про забезпечення позову, поданої до подачі позовної заяви до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Люботинський завод «ПРОДТОВАРИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГОРСЬКЕ СКЛО», Державного підприємства «Український інститут промислової власності».
Апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2009 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2009 року заяву задоволено, заборонено відповідачам виробництво та розповсюдження продукції та накладено арешт на вироблену продукцію.
В апеляційній скарзі ЗАТ «Люботинський завод «Продтовари» просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала винесена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній інстанції представники ЗАТ «Люботинський завод «Продтовари» підтримали подану апеляційну скаргу.
Представники Дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» просили відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, пояснили, що позовна заява подана до суду.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримав подану апеляційну скаргу.
Представники Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ТОВ «ВІЛЬНОГОРСЬКЕ СКЛО», Державного підприємства «Український інститут промислової власності» в судове засідання не з’явились, хоча належним чином повідомлені судом про день і час розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про захист прав інтелектуальної власності. Свідоцтво Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про реєстрацію міжнародного знаку № 924056 засвідчує, що права на об'ємну торговельну марку «Пляшка» почали діяти з 02.04.2007 p., тоді як дата подання заявки на промисловий зразок по патенту г патенту №18922 «Пляшка ЛЮБОТИН» вказана в патенті під кодом INID (22). Отже, Закрите акціонерне товариство «Люботинський завод «ПРОДТОВАРИ" могло не знати (враховуючи обсяги продажів та рекламу) про існування пляшки яка є об'ємною торговельною маркою (міжнародна реєстрація знаку № 924056) і тому промисловий зразок на ознаки свідомого копіювання відомої форми пляшки, яка використовується Дочірнім підприємством «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» .
Відповідно до умов укладених ліцензійних договорів, Дочірнє підприємство «Українські горілчана компанія «NEMIROFF» у випадку виявлення порушень прав на торговельні мар: невиключну ліцензію на які він отримав, має право використовувати і застосовувати всі форми : способи захисту, які має право застосувати власник Свідоцтв на торговельні марки в країні, де виявлено порушення. Відповідно до положень ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл (ліцензію) на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Згідно з абзацом третім ч. 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГОРСЬКЕ СКЛО» виробляє пляшки для горілки відповідно до промислового зразка за патентом № 18922 «Пляшка ЛЮБОТИН», а Закрите акціонерне товариство «Люботинський завод «ПРОДТОВАРИ» розливає лікеро-горілчані напої (горілка і горілка особлива) у зазначені пляшки та вводить їх в цивільний оборот на території України, що підтверджується наданими документами.
Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» надало документи, що засвідчують невідповідність певної лікеро-горілчаної продукції Закритого акціонерною товариства «Люботинський завод «ПРОДТОВАРИ» вимогам якості, і це підтверджується листом Херсонського обласного управління у справах захисту споживачів за № 01 - 8 / 2144 від 03.09.2008 p., а також приписом № 45 Херсонського обласного управління у справах захист], споживачів від 02.09.2008 р. «Про заборону реалізації на території Херсонської області горою „Княжий келих люкс" 0, 5 дм3, дати розливу 17.06.2008 p., виробника, згідно з етикеткою, ЗАТ «Люботинський завод «Продтовари», м. Люботин Харківська область», розміщеними на веб-сайті ДП «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».
Крім того, 14 червня 2007 року Антимонопольним комітетом України у справі № 27-26.4/13-07 було прийняте рішення № 254-р, відповідно до якого на Закрите акціонерне товариство «Люботинський завод «Продтовари» було накладено штраф за порушення, передбачене ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу уповноваженої на те особи чужої упаковки, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на її використання.
Судом встановлено, що горілчана продукція в пляшці, яка є об'ємною торговельною маркою «Пляшка» - Свідоцтво Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про реєстрацію міжнародного знаку № 924056 вироблялась і продовжує вироблятись і реалізовуватись Дочірнім підприємством «Українська горілчана компанія «NEMIROFF» на території України у значних обсягах та супроводжується рекламною кампанією продукції в зазначеній пляшці.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.
Згідно з положеннями ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або у інших осіб та забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, відповідно до вимог ЦПК України, суд виходив з того, що неприйняття мір по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи, вимогам закону, оскільки неприйняття мір по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Суд діяв у межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Доводи відповідача викладені в скарзі не спростовують висновків суду, а тому підстав для задоволення скарги немає.
Ухвали суду відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу «Люботинський завод «Продтовари» відхилити, залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2009 року без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її оголошення і оскарженню в
касаційному порядку не підлягає.