АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-а- 1202
Категорія КПК: 281
Головуючий у першій інстанції Валігура Д.М.
Доповідач Матієк Т.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справа х
Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді - Матієк Т.В.,
суддів - Мороза І.М., Лагнюка М. М.,
за участю прокурора - Карпука Ю А.,
потерпілого - ОСОБА_2,
обвинуваченого - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за
апеляцією прокурора Кулеби М. В., який брав участь у розгляді справи судом
першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14
травня 2009 року,
встановила:
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 19.03.2008 року приблизно о 17 год. 20 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2, перевозячи вантаж 13 т 645 кг та рухаючись по проїжджій частині проспекту Наука зі сторони вулиці Моторна в напрямку вулиці Червонопрапорна в м. Києві, приблизно біля будинку № 82 навпроти без номерної електроопори, на якій прикріплений знак Обмеження максимальної швидкості 40 км/год, по сухому асфальтобетонному покриттю, що має уклін від 60 до 100 проміле, в денний час доби при видимості проїзної частини вперед 100 м зі швидкістю 30 км/год, не застосував технічно справну гальмівну систему транспортного засобу та порушив п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинула одна особа. Так, ОСОБА_3 виконав перестроювання та зміну напрямку руху не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував особливості вантажу, що перевозиться, і рану транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Мазда-3» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, яка рухалася в попутному напрямку у його смузі руху.
Після даного зіткнення, ОСОБА_3, продовжуючи рух вищевказаним автомобілем «КАМАЗ» з приєднаним напівпричепом, знову не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував особливості вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з наступними автомобілями: «Фольксваген-Пассат» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 ; «Альфа-Ромео» д.н.з.НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_6; «Форд-Ескорт» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_7; «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_8; «ГАЗ-3110» д.н.з. НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_9; причепом «Копеель» д.н.з. НОМЕР_9 вантажного автомобіля «Мерседес-Бенц 2540 L» д.н.з. НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_10; «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_11; «ЗИЛ-45022» д.н.з. НОМЕР_12 під керуванням ОСОБА_12; «ВАЗ-2103» д.н.з. НОМЕР_13 під керуванням ОСОБА_13 та автомобілем «ЗАЗ-Деу Т 13110» транзитні № АР 9600 під керуванням ОСОБА_14.
Після всіх вищевказаних зіткнень автомобіль «КАМАЗ» під керуванням ОСОБА_3 зупинився на проїжджій частині проспекту Науки, навпроти будинку 86 розташованого по проспекту Науки в м. Києві.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди загинула пасажир автомобіля «ВАЗ-2103» д.н.з. НОМЕР_13 ОСОБА_15, котра знаходилася на задньому пасажирському сидінні даного автомобіля.
Дії ОСОБА_3 органами досудового слідства були кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2009 року справа по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України повернута прокурору Голосіївського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, у зв’язку з тим, що органом досудового слідства була допущена неповнота, яка не може бути усунута в ході судового засідання. Зокрема, суд першої інстанції вказує на те, що в ході досудового слідства не була перевірена версія підсудного про те, що причиною ДТП стало технічна несправність автомобіля, а тому винним є той, хто випустив несправний автомобіль у рейс. Судові доручення, направленні на усунення вказаної неповноти, зокрема, проведення відтворення обстановки та обставин подій за участю автомобіля та напівпричепа, які мають такі ж характеристики як автомобіль та напівпричіп, яким керував підсудний, забезпечення явки осіб, що надавали дозвіл на виїзд автомобіля, оглядали і відповідали за його технічний стан та забезпечення явки свідків по справі для допиту в судовому засіданні, виконані не були, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості усунути вказану неповноту в ході судового слідства.
Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що в ході досудового слідства необхідно провести повторну автотехнічну експертизу гальмівної системи автомобіля «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа «СЗАП» д.н.з. НОМЕР_2 та дослідити вузли і агрегати гальмівної системи на стенді, під робочим тиском, в умовах, ідентичних до тих, що склалися під час ДТП.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що наведена у постанові судом неповнота може бути усунута в ході судового слідства шляхом дотримання судом вимог ст. 67 КПК України та більш ретельного вивчення матеріалів справи. Так, апелянт вказує, що у разі необхідності прокурор в порядку ст. 277 КПК України вправі змінити обвинувачення в суді. Крім того, звертає увагу на те, що наявні у справі три експертизи та показання експертів в судовому засіданні в повній мірі підтвердили висновок слідства про справність гальмівної системи автомобіля, яким керував ОСОБА_3, а тому версія підсудного була в повній мірі спростована.
Прокурор вважає, що вказівки суду про необхідність провести по справі повторне відтворення обстановки та обставин події, а також повторну експертизу є недоцільними. На думку апелянта, виклик та допит осіб, які відповідали за технічний стан автомобіля КАМАЗ, також є недоцільним, оскільки із даної кримінальної справи відносно працівників ТОВ «Транссервіс» слідчим винесено постанову про виділення матеріалів кримінальної справи і направлення для проведення додаткової перевірки.
Крім того, прокурор вказує й на те, що суд не був позбавлений можливості отримати результати виконання судових доручень шляхом нагадувань та перенесення розгляду справи, а у разі необхідності повинен був керуватися вимогами ст. ст. 77, 292, 306 КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення потерпілого, який також підтримав апеляцію прокурора та вважав за необхідне повернути справу до суду, пояснення обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляції та вважав постанову суду законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Колегія суддів вважає правильним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про допущену органом досудового слідства неповноту, яка не може бути усунута в ході судового слідства.
Так, відповідно до вимог ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання, розгляду кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.
Статтею 22 КПК України на прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання, покладено обов’язок вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.
Ці вимоги закону органом досудового слідства були порушені.
Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що в ході досудового слідства належним чином не була перевірена версія ОСОБА_3 про те, що причиною ДТП стало технічна несправність автомобіля. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Про те, що версія обвинуваченого ОСОБА_3 щодо технічної несправності автомобіля «КАМАЗ-54115» органом досудового слідства в порушення вимог ст. 64 КПК України належним чином не перевірялася, свідчать слідуючи обставини.
Так, в ході досудового слідства була проведена експертом ОСОБА_16 автотехнічна експертиза технічного стану автомобіля «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 19.03.2008 року, № 162 ат від 16.05.2008 року (т. 1 а.с. 214-229).
Згідно з текстом цієї експертизи, предметом експертного дослідження матеріали кримінальної справи не були, в тому числі експерт не досліджував показання на досудовому слідстві ОСОБА_3 про обставини і механізм дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.03.2008 року, показання потерпілих і свідків, очевидців цієї події, які давали показання про те, що у зв’язку із затором на дорозі їх автомобілі практично не рухалися, вони бачили рух та траєкторію руху автомобіля «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2 з моменту спуску автомобіля по проспекту Науки до моменту зіткнень з кожним з автомобілів потерпілих (т.За.с. 67, 66), не досліджував дані протоколу огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_3, дані, що характеризують ділянку прилеглої до ДТП дороги та вантаж автомобіля «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2, та інші докази.
Згідно дослідження, зазначеного в експертизі, експерт досліджував лише дані протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 7.04.2008 року (т.З а.с. 242). Вказані обставини вказують на неповноту експертного дослідження.
Як відомо, гальмівна система автомобіля «КАМАЗ» виконує функції робочого, стоянкового, запасного й допоміжного гальм, а також забезпечує аварійне розгальмовування стоянкового гальмівного механізму. Різні за функціональним призначення гальма, автономні й незалежні, мають спільні елементи в схемі пневматичного привода. У висновку № 162 ат від 16.05.2008 року не містяться дослідження, в тому числі на стенді в умовах схожих на умови ДТП, на предмет з’ясування чи виконувала гальмівна система автомобіля «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2 кожну із зазначених функцій та відповідно відсутні й такі висновки.
Більш того, в цій експертизі вказано про те, що з метою перевірки працездатності двосекційного гальмівного крану було здійснено експертом демонтаж та повне його розбирання і шляхом лише візуального дослідження було зроблено висновок про те, що гальмівна система знаходиться у технічно справному стані ( т.1 а.с. 218). Разом з тим, двосекційний гальмівний кран на стенді під відповідним тиском на предмет прихованих дефектів не перевірявся.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_17 пояснив про те, що він не проводив випробування інших елементів гальмівної системи автомобіля «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2, оскільки вони не мали видимих пошкоджень. Разом з тим, експерт зазначив, що візуальний огляд з повною розборкою елементів гальмівної системи і випробування вказаних елементів на стенді під робочим тиском, в умовах, ідентичних до тих, що склалися під час ДТП, можуть дати різні результати.
Згідно з даними протоколу ознайомлення з висновком експертизи від 26.09.2008 року, ОСОБА_3 і захисник з метою встановлення істини по справі заявили клопотання про проведення повторної автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2, проте слідчим, не дивлячись на вказані недоліки експертного дослідження, було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання, що вказує на неповноту і однобічність досудового слідства, небажання органу досудового слідства перевірити позицію захисту обвинуваченого, підтвердити або спростувати її ( т. 1, а.с. 231-232).
Тому доводи апелянта про можливість державним обвинувачем виконати вимоги ст. 277 КПК України є недоцільним і які не мають відношення до обставин однобічності і неповноти досудового слідства та підлягають усуненню не шляхом виконання вимог ст. 277 КПК України.
В продовження своєї позиції захисту ОСОБА_3 на стадії досудового слідства заявляв про те, що в ДТП винні особи підприємства ТОВ «СВ Трансервіс», які випустили в рейс несправний автомобіль «КАМАЗ». Проте, слідчий цю версіє захисту ОСОБА_3 залишив поза увагою, а напроти постановою від 30.09.2008 року виділив з даної кримінальної справи матеріали щодо працівників ТОВ «СВ Трансервіс» для додаткової перевірки. Таке виділення могло негативно відбиватися на всебічності, повноті і об’єктивності дослідження і вирішення справи та суперечить вимогам ст. ст. 22, 26, 64 КПК України. Разом з тим прокурор, який затверджував обвинувальний висновок, на вказану неповноту і неправильність досудового слідства уваги не звернув. Доводи апелянта щодо обгрунтованості вищевказаної постанови слідчого від 30.09.2008 року колегія суддів вважає безпідставними.
Більш того, суд саме за клопотання державного обвинувача дав доручення в порядку ст. 315-1 КПК України органу досудового слідства про встановлення і забезпечення до суду явки осіб, що надавали дозвіл на виїзд автомобіля, оглядали та відповідали за його технічний стан, та забезпечення явки свідків по справі для допиту в судовому засіданні, проте це доручення виконано не було, контроль з боку державного обвинувача, який підтримував обвинувачення, був відсутній.
Крім того, з метою усунення неповноти досудового слідства суд в порядку ст. 315-1 КПК України дав доручення провести відтворення обстановки та обставин подій за участю автомобіля та напівпричепа, які мають такі ж характеристики як автомобіль та напівпричіп, яким керував ОСОБА_3 19.03.2008 року. Разом з цим, вказане доручення було проігноровано органом досудового слідства та не виконано. Слід зазначити й про те, що суд першої інстанції неодноразово переносив розгляд справи, а судове доручення щодо проведення відтворення обстановки і обставин події давав двічі.
Доводи апелянта про те, що йому не зрозуміло кому дано таке доручення, та хто його учасники, тому вважає дану вказівку суду недоцільною та неконкретизованою, не грунтується на вимогах глав 9, 11 та 17 КПК України.
Таким чином, суд намагався усунути неповноту досудового слідства, в тому числі і в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, разом з тим усунути неповноту досудового слідства суду в ході судового розгляду справи не вдалося, тому суд правильно направив справу на додаткове розслідування. Те, що слідчий належним чином не виконав свої професійні обов’язки, не виконав судові доручення, а державний обвинувач на підтримання обвинувачення будь-яких клопотань з цього приводу не заявляв та пасивно виконував свої посадові обов’язки і надані йому процесуальні права та обов’язки учасника процесу, не може бути поставлено в провину суду.
За таких обставин постанова суду є законною і обгрунтованою, підстав для її скасування, як про це просить прокурор в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів вважає, що в ході додаткового розслідування слід ретельно перевірити обставини проведення 17.03.2008 року технічних робіт на автомобілі «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2, про що вказували працівники товариства ТОВ «СВ Трансервіс» (т.З а.с. 75, 126-129), у зв’язку з чим необхідно по цих обставинах допитати ОСОБА_3, провести очну ставку з особами, які ці роботи організовували та проводили, витребувати з ТОВ «СВ Трансервіс» документи на підтвердження проведення цих робіт та надати зібрані докази експертам при проведенні повторної автотехнічної експертизи гальмівної системи автомобіля «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа «СЗАП» д.н.з. НОМЕР_2.
Разом з тим, слід зазначити й про те, що суд в постанові помилково зазначив про те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України для проведення додаткового розслідування направляється прокурору Голосіївського району м. Києва, тому що обвинувальний висновок по даній кримінальній справі був затверджений заступником прокурора міста Києва ОСОБА_18 (т.4 а.с. 170), а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування прокурору міста Києва, помилкова вказівка суду в цій частині підлягає виправленню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцією прокурора Кулеби М. В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2009 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України на додаткове розслідування доповнити вказівкою про організацію і проведення ретельної перевірки обставин проведення 17 березня 2008 року технічних робіт на автомобілі «КАМАЗ-54115» д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпречепом «СЗАГТ» д.н.з. НОМЕР_2 і надати зібрані докази експертам при проведенні повторної автотехнічної автомобіля «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа «СЗАП» д.н.з. НОМЕР_2.
Вказівку суду у даній поставі суду про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України для проведення додаткового розслідування прокурору Голосіївського району м. Києва замінити на вказівку про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування прокурору міста Києва. В решті постанову суду залишити без зміни.