Справа 22-7522/09     Головуючий в 1 інстанції Коробенко С.В.

Доповідач Остапчук Д.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2009 року колегія суддів Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Остапчука Д.О.

суддів: Побірченко Т.І., Барановської Л.В.

при секретарі Савицькій Н.В.

у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 26 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зобов»язання вчинити дії.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому, посилаючись на те, що відповідач, внаслідок встановлення огорожі, безпідставно користується частиною належної їй земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, просила усунути перешкоди у користуванні вказаною ділянкою, зобов»язавши ОСОБА_1 встановити паркан, у відповідності до встановлених меж.

Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 26 червня 2009 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу (перенесення) своїми силами чи за власний рахунок спорудженого ним паркану, відповідно до встановленої рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 17.08.2006 року лінії розподілу між суміжними ділянками сторін.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в позові.

Зазначає, що суд задовольняючи позов, не звернув уваги на те, що він встановив паркан у відповідності до встановлених меж.

Перевіривши обгрунтованість та законність ухваленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач, встановив паркан на своїй ділянці не у відповідності до меж, встановлених рішенням суду.

Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.

Судом встановлено, що 07.10.2002 року ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купила 13/100 домоволодіння АДРЕСА_1

Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 17 серпня 2008 року встановлено порядок користування земельною ділянкою, що розташована біля АДРЕСА_1 між співвласниками, та визначені межі її користування.  Зазначене рішення набрало законної сили.

З пояснень позивачки вбачається, що при спорудженні відповідачем паркану лінію розподілу від точки «К» до точки «Т» визначено невірно, у зв»язку з чим частина її земельної ділянки опинилась за парканом у користуванні відповідача.

На пропозицію суду сторони у судове засідання надали, підписану обома, схему спірної земельної ділянки із зазначеними на ній фактичних розмірів земельних ділянок та спірної огорожі.

Із вказаної схеми вбачається, що довжина паркану по лінії розподілу від точки «К» паралельно лівій огорожі складає 16,3 м (замість 15,7 м), довжина паркану по лінії паралельній огорожі з боку вулиці складає 15,5 м (замість 15,6), довжина паркану по перпендикулярній лінії до краю будови «а» складає 4,35 метри (при цьому довжина до точки «X» повинна складати 2,7 метри, а від точки «X» до точки «З» (край будови «а») - 1,5 метри).

Таким чином суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обгрунтованого висновку про те, що споруджений відповідачем паркан не відповідає своїми розмірами лінії розподілу між земельними ділянками, виділеними у користування сторонам по справі на підставі рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 17.08.2006 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись, ст.ст.303, 304, 305, 307, 315-317, 218 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 26 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.