УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська,2-а

УКРАЇНА

Справа №22-8386/09     Головуючий у 1 інстанції: Парамонов М.Л.

Доповідач: Євтушенко О.І.

УХВАЛА

28 вересня 2009 року  Апеляційний суд м. Києва в складі:

Головуючого:       ЄВТУШЕНКО О.І.

суддів:   КОРТУНА В.М., БІЛИЧ І.М.

при секретарі   ТУРЧЕНКО Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КП «Управління житлового господарства» Дарницького району м.Києва, третя особа: ОСОБА_4 про зміну договору найму жилого приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділу приватизації житла Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, треті особи: Головне управління юстиції у м.Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання розпорядження щодо приватизації квартири, свідоцтва про право власності на квартиру, договору купівлі-продажу квартири - недійсними, про вселення.

Апеляційний суд, -

Встановив:

В вересні 2004 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про зміну договору найму жилого приміщення.

В жовтні 2004 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання позивачки такою, що втратила право на житло в АДРЕСА_1.

А в вересні 2007 року позивачка доповнила свої позовні вимоги, просила визнати недійсними розпорядження щодо приватизації квартири, свідоцтва про право власності на квартиру, договору купівлі-продажу квартири - недійсними, про вселення.

Справа розглядалась судами неоноразово. Останнім рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 липня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено, позивачка визнана такою що втратила право на житло в спірній квартирі, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права та порушує її права.

В апеляційну інстанцію позивачка не з*явилась, хоча належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, причин своєї неявки до суду не повідомила і відповідних документів не надала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено що, спірна квартира АДРЕСА_1 є трикімнатною, житловою площею 42,10 кв. м (окремі житлові кімнати площею 18,1; 11,9; 12,1 кв. м)була надана ОСОБА_3 у зв*язку із зносом будинку, який належав йому на праві приватної власності на сім*ю з двох осіб -сторон по справі.

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.06.1993 року по 12.12.2002 року; дітей в шлюбі вони не мають. Між сторонами склалися неприязні стосунки виникали спори. В квартирі вони не проживали.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2003 року ОСОБА_3 був вселений в квартиру АДРЕСА_1; цим же рішенням були виселені із квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (син ОСОБА_2) та ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_5.), що підтверджується копією акта №690/8 від 20.05.2004 року. Із вказаного рішення встановлено, що позивачка в спірній квартирі не проживала і відповідно до наданих письмових доказів проживала вона в іншому місці, має інше житло.

Висновок суду про те, що ОСОБА_2 не проживала в спірній квартирі станом на 20.10.2004 року понад 6 місяців без поважних причин; квартиру вона залишила добровільно; а перешкоди в користуванні квартирою ОСОБА_3 створювалися фактом проживання в квартирі ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які були виселені із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивачка ОСОБА_2 не надала суду відповідних доказів того, що вона була відсутня за місцем проживання з поважних причин, а тому суд прийшов до правильного висновку, що вона втратила право на житло в спірній квартирі, а тому не підлягають задоволенню її позовні вимоги щодо зміну договору найму жилого приміщення, визнання розпорядження щодо приватизації квартири, свідоцтва про право власності на квартиру, договору купівлі-продажу квартири - недійсними та про вселення.

Суд повно і об»єктивно з»ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не грунтують на законі і не підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_3 грунутуються на законі, тому що ОСОБА_2 не проживала в спірній квартирі понад 6 місяців без поважних причин і втратила право на користування жилим приміщенням.

Доводи позивачки викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду.

Рішення суду винесено у відповідності до вимог діючого законодавства України, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 липня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її оголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.