УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №22-7993     Головуючий у 1 інстанції: Коваленко І.В.

Доповідач: Євтушенко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 вересня 2009 року   Апеляційний суд м. Києва в складі:

Головуючого: ЄВТУШЕНКО О.І.    

суддів: КОРОТУНА В.М., БІЛИЧ І.М.

при секретарі     ТУРЧЕНКО Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_2

на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2009 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

та стягнення аліментів.

Апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2009 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду в частині стягнення аліментів та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні аліментів, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи.

В апеляційній інстанції відповідач підтримав подану апеляційну скаргу, пояснив, що діти проживають з ним.

Позивачка в апеляційній інстанції просила відхилити подану апеляціну скаргу,а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 30 вересня 1994 року, від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судом встановлено, що спільне життя сторін останні роки не склалось із - за різних поглядів на життя, спільне подальше проживання сторін є неможливим, позивачка втратила почуття любові до відповідача, сторони не ведуть спільне господарство, не підтримували шлюбні стосунки, проживають окремо.

Враховуючи те, сім*я сторін існує формально, суд прийшов до правильного висновку, що сім*я сторін остаточно розпалась і зберегти її неможливо, а тому розрівав шлюб сторін

Відповідно до ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Судом першої інстанції сторонам було надано строк для примирення, але примирення не настало і суд прийшов до правильного висновку, що примирення між сторонами неможливо, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства, позивачка наполягала на розірванні шлюбу.

Відповідач не надав доказів на спростування вище наведених обставин.

Судом також встановлено, що сторони проживають разом з дітьми в одній квартирі. Місце проживання дітей сторонами не вирішено в добровільному порядку, що встановлено із наданих документів. Враховуючи те, що матеріальна допомога відповідача є нерегулярною, суд прийшов до правильного висновку, що відповідно до ст. 181, 183 СК України він повинен сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей в розмірі 1\2 частини заробітку.

Суд прийшов до правильного висновку, що стягнення аліментів необхідно проводити з дня пред*явлення позову, в частині заробітку відповідачки, враховуючи надану довідку про середній заробіток, відповідно до ч.1 ст. 191 СК України.

Доводи відповідача про те, що саме він утримує дітей не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Із документів, наданих школою, де начаються неповнолітні діти сторін встановлено, що вихованням дітей на протязі років займалась мати, вона цікавилась дітьми, приходила на батьківські збори, саме мати приймала участь у ремонті школи та підготовці школи до навчального року, надавала кошти, а тому враховуючи заробіток позивачки, суд прийшов до правильного висновку, що саме відповідач повинен сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей.

Суд повно і об*єктивно з*ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивачки грунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Інші доводи відповідача, викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Рішення суду постановлене    у відповідності до вимог діючого законодавства України, а тому немає підстав для його скасування

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її оголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.