Справа № 22ц-6013

 Головуючий в 1 інстанції Бескровна О.Л.

Категорія 33

 Доповідач Висоцька B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької B.C.

суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.

при секретарі Поправка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку матеріали за позовом ОСОБА_2 до судді Старобешівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст. 68 Конституції України за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2009 року позовна заява ОСОБА_2 до судді Старобешівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст. 68 Конституції України визнана неподаною та повернута позивачу.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення їм позовної заяви.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_2 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

З матеріалів справи встановлено, що 16 липня 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до судді Старобешівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст. 68 Конституції України.

Позивач просив спростувати недостовірну інформацію, викладену в рішеннях, стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди не менш двісті п’ятдесят посадових окладів відповідача (а.с. 4).

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Донецька від 10 вересня 2008 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху, позивачам був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 25 вересня 2008 року.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя виходив з того, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України:

- в позовній заяві не конкретизовані позовні вимоги, а саме:

- не вказано, яка саме недостовірна інформація викладена та в яких рішеннях;

•   -     не вказана сума моральної шкоди;

•   -     не сплачений судовий збір та інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи;

- до матеріалів не приєднано жодного документу, який підтверджує позовні вимоги позивача.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2009 року позовна заява ОСОБА_2 визнана неподаною та повернута позивачам.

Повертаючи позовну заяву, суддя виходив з того, що у наданий строк позивач не усунули недоліки позовної заяви. Крім недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суддя зазначив, що в позовній заяві не вказані повні анкетні дані відповідача (прізвище, ім’я, по-батькові). (а.с. 14).

Апеляційний суд вважає, що до висновку про повернення позовної заяви суддя дійшов внаслідок порушення норм процесуального права.

В позовній заяві позивачем зазначено повне прізвище, ім’я, по-батькові відповідача, його посада. Позивачем в позові зазначено місцезнаходження відповідача -АДРЕСА_1, що є достатнім для повідомлення осіб, які беруть участь к справі та забезпечення його явки в судове засідання. З позовної заяви вбачається, що відповідач є суддею Старобешівського районного суду і для судів Донецької області є загальновідомим, що зазначений суд розташований саме по в пгт. Старобешево Донецької області, а тому залишення позовної заяви позивачів без руху з тих підстав, є безпідставним. Крім того, зазначений недолік не був вказаний при залишенні позовної заяви без руху (а.с. 6).

Ті обставини, що в позовній заяві не конкретизовані позовні вимоги, не є підставами для повернення позовної заяви.

Зазначені обставини суд повинен з’ясувати під час попереднього судового засідання, а саме, уточнити позовні вимоги; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору, які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» від 21 грудня 1990 року № 9 з подальшими змінами та доповненнями, який діяв на час винесення ухвали суддею першої інстанції, заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

Повертаючи позовну заяву позивачам з тих підстав, що позивачем не сплачений судовий збір та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя не врахував, що в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про їх звільнення від сплати судових витрат.

Проте зазначене клопотання судом відповідно до частини 3 ст. 82 ЦПК України не вирішено, а саме під час вирішення цього питання суд у судовому засіданні і повинен з’ясувати наявність підстав для звільнення від сплати судових витрат.

Суддею також не враховано, що відповідно до частини 4 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справа х про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями суду.

Інші підстави, на які посилається суддя в ухвалі, не можуть бути підставами для повернення, можуть бути вирішені шляхом з’ясування обставин справи під час попереднього та судового засідання.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції порушений порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження у справі, тому відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 312 ЦПК України ухвала судді від 10 квітня 2009 року про повернення позивачу позовної заяви підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вирішення питання про відкриття провадження по справі та розгляд справи по першій інстанції відповідно до ст. 107, ст. 122, ст. 291 ЦПК України не є компетенцією суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 307, ст. 312, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2009 року про повернення позовної заяви скасувати і передати питання на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Донецька.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.