АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справа х Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого, судді Лагнюка М. М.
суддів Єленіної Ж.М. та Ноздрякова В.М.
за участю прокурора Будник О.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_1 та представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2009 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_4, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_5 раніше не судимого:
засуджено:
• - за ст. 190 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;
• - за 190 ч. 3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
• - за 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно йому призначено на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого, що належить йому на праві власності.
За вироком суду злочини вчинено за таких обставин.
Справа № 11 -а-1312/09 Категорія: ч. 3 ст. 190, ч.4 ст. 190, 185 ч. 3 КК України
Головуючий у 1 інстанції Павленко О.П.
Доповідач Лагнюк М. М.
На початку грудня 2006 року ОСОБА_1 тимчасово проживаючий в м. Києві, ніде не працюючи та не маючи джерел прибутку, з метою особистого збагачення вирішив заволодіти чужим майном. В цей же час ОСОБА_1 дізнавшись, що його наглядно знайомий громадянин США ОСОБА_4 має намір придбати у м. Києві квартиру, з метою реалізації злочинного плану, користуючись довірливими стосунками, запропонував останньому свою допомогу при оформленні операції купівлі житла та здійсненні перекладу.
20 грудня 2006 року ОСОБА_1 будучи присутнім у приміщенні відділення «ОТР-банку», що розташоване в м. Києві по вул. Михайлівська, 2, де складався договір купівлі-продажу квартир АДРЕСА_6 між гр. США ОСОБА_4 та продавцем даної квартири ОСОБА_5, скориставшись незнанням ОСОБА_4 української та російської мов, ввів в оману ОСОБА_5, ОСОБА_6, нотаріуса Русанюка 3.3. та працівників агентства з продажу нерухомості, а також ОСОБА_4, повідомивши, що він є племінником ОСОБА_2 і що останній оформлює квартиру на нього. Після чого нотаріусом Русанюком 3.3., який був введений в оману ОСОБА_1, був підготовлений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого покупцем зазначеної квартири був вказаний ОСОБА_1, який підписав договір купівлі-продажу як «покупець». Після підписання договору купівлі-продажу, ОСОБА_4 будучи введеним в оману та вважаючи, що він є власником квартири АДРЕСА_1, передав продавцю квартири ОСОБА_5 гроші в сумі 530 250 гривень. Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 530 250 грн., що є особливо великим розміром.
На початку січня 2007 року ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії вступив у злочинну змову з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з метою подальшого продажу квартири АДРЕСА_7 Згідно злочинної домовленості, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, знайшли ОСОБА_3, який був необізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1 тва підготували необхідні документи для здійснення продажу даної квартири. 12 квітня 2007 року в приміщенні відділення «Укрсиббанку», що розташоване в м. Києві по вул. Фрунзе, 52-а, ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_7 - дружиною ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Отримавши від ОСОБА_3 гроші в сумі 404 00 гривень. Якими розпорядився за власним розсудом.
Крім того, ОСОБА_1 зловживаючи довірою до нього громадянина США ОСОБА_4 маючи намір заволодіти грошима останнього, 24 грудня 2006 року отримав від ОСОБА_4 начебто в борг гроші в сумі 11 тисяч доларів США, що за курсом НБУ становить 55 550 гривень, які він мав витратити нібито на відкриття власної справи. ОСОБА_1 витратив їх на власні потреби, тим самим, незаконно, повторно заволодів вказаною грошовою сумою, що є великим розміром, шляхом зловживаннядовірою, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі55 550 грн. і
В період часу з 20 грудня 2006 року до 23 січня 2007 року, маючи вільний доступ до квартири № 38 по вул. Туполева. 22-д в м. Києві, користуючись відсутністю в ній ОСОБА_4, без відома останнього, таємно викрав побутову техніку, а саме: музичний центр DVD «Sony» вартістю 2 033 грн., піч СВЧ «LG» вартістю 1 458 грн., газову плиту «Bosch» вартістю 2 489 грн., витяжку «Bosh» вартістю 525 грн., пральну машину «Bosh» вартістю З 169 грн., телевізор «LG» вартістю 2 655 грн., телевізор «Samsung» вартістю 2 379 грн., холодильник «LG» 3 373 грн., загальною вартістю 18 081 грн. та меблі, а саме: ліжко, трюмо. Дзеркало. Диван та крісло. Кухонний стіл, шафу та раковину, загальною вартістю 17 269 грн., а всього викрав чуже майно на загальну суму 35 350 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_4 значної шкоди.
В апеляційному поданні прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, вважає вирок таким, що винесений з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину в наслідок м’якості. Тому просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Апелянт зазначає, що суд при призначенні покарання не достатньо врахував тяжкість вчиненого злочину, вчинив злочин з корисливих мотивів та те, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
В поданій апеляції представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. В обгрунтування своєї позиції представник потерпілого ОСОБА_4 зазначає, що вирок є незаконним та необгрунтованим, оскільки винесено з численним порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а судове слідство проведене однобічно та не повно.
На вирок суду була подана апеляція також іншого представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_9 в якій зазначає, що вирок суду є незаконним та необгрунтованим в частині залишення в силі арешту на квартиру АДРЕСА_1. Тому просить накладений арешт на дану квартиру скасувати. В обгрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що оскільки ОСОБА_7 не є обвинуваченим та не є потерпілим по даній справі, то арешт накладений слідчим постановою від 08.05.2007 року грубо порушує його права власника.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити та пом’якшити йому покарання, при цьому не оспорює фактичні обставини справи. Він зазначає, що призначене йому покарання є надто суворим. Крім того, при призначенні покарання не враховано, що він щиро розкаявся, визнав вину, раніше не судимий, позитивно характеризується.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний вирок та заперечував проти задоволення апеляцій представників потерпілих та засудженого, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти поданих апеляцій представників потерпілих та прокурора, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідають фактичним обставинам справи і обгрунтовані зібраними у справі доказами в їх сукупності, в тому числі показаннями самого засудженого.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 в апеляційному поданні прокурора та в апеляційних скаргах засудженого та представників потерпілих не оспорюється.
Дії ОСОБА_1 за ст. ст. 190 ч. 4, 190 ч. 3, 185 ч. 3 КК України кваліфіковані судом правильно.
Доводи в апеляції представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_8 про неповноту та однобічність досудового і судового слідства в справі щодо ОСОБА_1 є необгрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи всі обставини щодо засудженого ОСОБА_1 в межах пред’явленого йому обвинувачення встановлені повно та об’єктивно. Що стосується епізоду по підробленню постанови слідчого « про зняття заборони на проведення будь - яких операцій з нерухомим майном» від 20 березня 2007 року, що стало підставою для перепродажу ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_3, то ці матеріали обгрунтовано виділені з матеріалів кримінальної справи в окреме провадження, оскільки невстановлена особа, яка їх вчинила.( т. 1 а. с. 73- 74). З цього приводу прокурором Шевченківського району м. Києва 18 червня 2007 року порушено кримінальну справу по факту за ознаками злочину передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України та проводиться розслідування. ( т. 1 а.с. 77)
Також обгрунтовано виділені органами досудового слідства матеріали з кримінальної справи щодо ОСОБА_1 з приводу допомоги йому певних осіб при вчиненні ним злочинних дій( т. 1 а.с. 87 - 88); придбання у нього викрадених меблів ( т. 1 а.с. 300); показань ОСОБА_6 за фактом вчинення злочину передбаченого ст. ст. 368, 369 КК ( т. 1 а. с. 144 - 145 ). оскільки такі особи встановити не вдалося. У разі продовження розслідування по всім цим питанням разом зі справою ОСОБА_1 за певними епізодами за які він засуджений, як на цьому наполягає в апеляції представник потерпілого ОСОБА_8, то розслідування прийшлось призупинити у зв’язку з не встановленням осіб причетних до цього, що в свою чергу призвело до невиправдано тривалого затягування розслідування та розгляду справи щодо ОСОБА_1.
Колегія суддів погоджується з висновком досудового слідства, що виділення справи викликалось необхідністю, і це не може негативно відбитися на всебічності, повноті і об’єктивності дослідження і вирішення справи. Таким чином, порушень вимог ст.. 26 КПК України органами досудового слідства не допущено, а відтак скасовувати вирок та повертати справу на додаткове розслідування з наведених підстав, як про це просить в апеляції представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 немає.
Не допущено порушень інших вимог кримінального - процесуального закону при розгляді справи в суді та постановлені вироку, які є безумовною підставою для скасування вироку.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд дотримався вимог ст. 65 КК України. Зокрема врахував обставину, що пом’якшує покарання, а саме щире каяття, а також дані про його особу - позитивну характеристику та відсутність судимостей. Колегія суддів вважає, що підстав вважати призначене йому покарання м’яким, а відтак постановлювати щодо нього новий вирок з призначенням покарання у вигляді 7-ми років позбавлення волі, як на цьому наполягає в апеляції прокурор, немає.
Не знаходить підстав, колегія суддів для пом’якшення покарання ОСОБА_1, як про це він просить в своїй апеляції, оскільки він вчинив злочини, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжким, завдані збитки не усунуто.
Не підлягає задоволенню і апеляційна скарга представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_9 про зняття арешту з спірної квартири АДРЕСА_2. Як убачається з матеріалів кримінальної справи, 5 лютого 2007 року. слідчим СВ ТВМ -3 Шевченківського РУ було винесено постанову про заборону на проведення будь - яких операцій з нерухомим майном, зокрема щодо цієї квартири, яку в цей же день передано на виконання до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомості. Проте, 12 квітня 2007 року, АДРЕСА_9 була перепродана ОСОБА_1 - ОСОБА_3 В ході проведення виїмки, у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомості було вилучено постанову про зняття заборони на проведення будь - яких операцій з нерухомим майном, від 20 березня 2007 року від імені слідчого СВ ТВМ- 3 Шевченківського РУ Литвиненко О.В., яку, він не виносив та не підписував. По цьому факту внесення до офіційного документу, постанови про зняття заборони на проведення будь -яких операцій з нерухомим майном від 20 березня 2007 року, завідомо неправдивих відомостей прокурором Шевченківського району м. Києва 18 червня 2007 року та проводиться розслідування. За таких обставин, коли ще проводиться розслідування по іншій справі по факту продажу спірної квартири під час дії заборони на її відчуження, то немає підстав знімати арешт на цю квартиру.
З уваги на таке, колегія суддів вважає, апеляційне подання прокурора, апеляційні скарги представників потерпілих та засудженого ОСОБА_1 слід залишити без Задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365. 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційне подання прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_4 -ОСОБА_8, представника потерпілого ОСОБА_12 - ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_1 Івановича- без зміни.